Подземные толчки - Аэроплан

Опять подземные толчки

Непостоянны и резки,

А над рекою темноты

Хрупки висячие мосты.

И город дремлет, но живет,

Пульсирует водопровод…

Она летела как могла,

Неловок был её полет.

И жизнь мою пересекла,

Пересекая небосвод.

Я выхожу грустить о ней,

Гулять при свете фонарей…

Ищу тебя, но всё напрасно:

Лишь раз сверкнула и погасла.

Иду из города в город,

Из города в город,

Вдоль темных домов ищу тебя…

А в окнах свой особый мир,

За каждым — чья-нибудь судьба.

Уютен свет чужих квартир,

Перед которым ночь слаба.

Стою у каждого окна,

Ищу тебя всю ночь без сна…

На чердаке опять возня —

Дерутся крысы за орех,

Приемник мучает меня,

Вещает музыку помех.

А где-то там, во тьме густой

Та, что вчера была звездой…

Ищу тебя, но всё напрасно:

Лишь раз сверкнула и погасла.

Иду из города в город,

Из города в город,

Вдоль темных домов ищу тебя…

Ищу тебя…

Знову підземні поштовхи

Непостійні і різки,

А над річкою темряви

Крихкі висячі мости.

І місто дрімає, але живе,

Пульсує водогін.

Вона летіла як могла,

Незручний був її політ.

І життя моє перетнуло,

Перетинаючи небосхил.

Я виходжу сумувати за неї,

Гуляти при світлі ліхтарів.

Шукаю тебе, але все марно:

Лише раз блиснула і згасла.

Іду з міста в місто,

З міста в місто,

Вздовж темних будинків шукаю тебе.

А в вікнах свій особливий світ,

За кожним— чия доля.

Затишне світло чужих квартир,

Перед яким ніч слабка.

Стою біля кожного вікна,

Шукаю тебе всю ніч без сну.

На горищі знову метушня —

Б'ються щури за горіх,

Приймач мучить мене,

Віщає музику перешкод.

А десь там, у темряві густий

Та, що вчора була зіркою.

Шукаю тебе, але все марно:

Лише раз блиснула і згасла.

Іду з міста в місто,

З міста в місто,

Вздовж темних будинків шукаю тебе.

Шукаю тебе…