Мой Друг Рисует Горы... - Ада Якушева

Далёкие, как сон,

Зелёные озёра

Да чёрточки лесов.

А рядом шумный город

Стеной со всех сторон,

А друг рисует горы,

Далёкие, как сон.

Мой друг — он друг отвесным

Холодным ледникам,

Он друг отважным песням

Да редким маякам.

Он любит горный ветер,

Раздумья до зари,

Он любит горы эти

Товарищам дарить.

Он любит горы эти

Товарищам дарить.

И в ясный день, и в горе

Упрямо верит он,

Что есть на свете горы,

Далёкие, как сон.

Мой друг мне тем и дорог,

Что днём и ночью он Возводит к небу горы,

Далёкие, как сон.

Возводит к небу горы,

Далёкие, как сон.

Далекі, як сон,

Зелені озера

Так риски лісів.

А поруч шумне місто

Стіною з усіх сторін,

А друг малює гори,

Далекі, як сон.

Мій друг — він друг стрімким

Холодним льодовикам,

Він друг відважним пісням

Так, рідкісним маякам.

Він любить гірський вітер,

Роздуми до зорі,

Він любить гори ці

Товаришам дарувати.

Він любить гори ці

Товаришам дарувати.

І в ясний день,і в горі

Вперто вірить він,

Що є на світі гори,

Далекі, як сон.

Мій друг мені тим і дорогий,

Що вдень і вночі він Зводить до неба гори,

Далекі, як сон.

Зводить до неба гори,

Далекі, як сон.