Исповедь - Abyssphere

Сжимая в ладонях холодный альбом –

В цветных картинках целая жизнь

На сотне страниц – прожита мной.

Что же теперь?

И я не знаю, где тот огонь,

Что вел столько лет меня за собой.

Теперь этот путь не пройти без потерь.

Ты просто поверь.

Поверь, ведь даже в небесах рождаются и умирают звезды,

И все, что позади теперь, мы повторить, увы, не сможем.

Ты скажешь мне, чтобы я не ждал,

Чтобы жил, сегодняшним днем.

Как странно, но когда-то я знал

Когда-то давно ошибся путем.

Мы тем, кто мы есть

А не те, кем хотим быть

А теперь не осталось ничего...

Такова плата за попытку обмануть самого себя

Глаза открываются медленно

Словно заговор, сердца и разума.

Тяжело смотреть в прошлое

И видеть как много было упущено...

Ты скажешь мне, чтобы я не ждал,

Чтобы жил сегодняшним днем.

Оставь надежды, и все, о чем мечтал,

И прошлое оставим в прошлом.

Поверь, ведь даже в небесах,

Рождаются и умирают звезды.

И все, что позади теперь

Мы повторить уже не сможем.

Стиснувши в долонях холодний альбом

У кольорових картинках ціле життя

На сотні сторінок – прожита мною.

Що ж тепер?

І я не знаю, де той вогонь,

Що вів стільки років мене за собою?

Тепер цей шлях не пройти без збитків.

Ти просто повір.

Повір, адже навіть у небесах народжуються і вмирають зірки,

І все, що позаду тепер, ми повторити, на жаль, не зможемо.

Ти скажеш мені, щоб я не чекав,

Щоб мешкав, сьогоднішнім днем.

Як дивно, але колись я знав

Колись давно помилився.

Ми тим, хто ми є

А не ті, ким хочемо бути

А тепер нічого не залишилося...

Така плата за спробу обдурити себе

Очі розплющуються повільно

Немов змова, серця та розуму.

Важко дивитися у минуле

І бачити як багато було втрачено.

Ти скажеш мені, щоб я не чекав,

Щоб мешкав сьогоднішнім днем.

Облиш надії, і все, про що мріяв,

І минуле залишимо у минулому.

Повір, навіть у небесах,

Народжуються та вмирають зірки.

І все, що позаду тепер

Ми повторити не зможемо.