Yalnızlık İki Satır - Abluka Alarm

Hayrı şerri kayda değer bir ömre ithafen okuyorum bu şarkıyı, gel de dinle

Yanlı yanlış cümlem de yok ki biliyorsun ve bana müsaade verin o hâlde

izninizle giriyorum

İtiraf etmem gerek, ne kal demek geçer içimden ne gel ne git veyahut başka bir

dilek

Müsaade varken döksem içimi, iki dakika baksan, farkına varsan, uyansan,

güneş batıya varmadan

Ruhuma mahkûm dudaklarım, kalemse rabıtam, bu taş duvarlar adıma zimmet,

çıkarın beni gardiyan

Hayat bir yandan acıtır, kader diğer taraftan, bak gece gündüzl karışır,

gel de kaldır uykulardan

Gönül akla muhtaç bugün, aklım içimden bihabr, ömür nasılsa yazgı,

ister reddet ister beğen

Cesaretim yok gitmek veya kalmak için, yazıklar olsun Laedri, kalbin bir rüyaya

minnet eder

Ey yüzü düzgün, bak gönül üzgün, biçareyim, ne sahifeler tükettim hâlâ

tatminsiz bir ifadeyim

Kiradayım virane bir handa, yokum şu anda, tarifi yanlış yapılmış meçhul bir

adresteyim

Ya bu yangını söndür ya da yeni baştan git, hadi hangisi makul, nefsim

uyuyakaldı Mevla duy beni

Bir ışık görmezsen eğer içimde hasret mevsiminden, bense haddim bilmez isem bak

bu kez öldür beni…

Yalnızlık iki satır gibi, iki satır arasına sıkışan ah bu cümlelerin dili bir

olsa konuşsa, avutsa, umudum olup içime beni tutsa

Hasretiz yeni bir yangına, boşa geçen dünün acısı vurur yine yarına,

mutluluk deva olmaz aklıma, yere seren beni ecel gelir aklıma…

Yalnızlığımı paylaşır senli benli bir düşünce, tavrına tavır koymak ister

hislerim de

Masumum diyemem, hayatım az da olsa kirli, farazi bu aşk bana, üstlenemem belki

Yandığımda yandığını gördüm kalbimin içten içe, sakın kaptırma kendini süslü

bir piçe

Değerlidir hayat yüklemeli insanı bilgiyle fakat çocuklar neden okumuyorlar hiç

Nietzsche?

Yaşayamadan öğrenemez kimse vermeyin nasihat, aksakallı bir beyinden öğrenmek

gerek hayat

Virane Dervişler yoluna yolcudur anam, ne geldiyse başımıza suskunluktan lan

Benim onla aram ilelebet kötü olacak, kuralları koyan o, ben ona yalvaracak

Anlayamaz ki beni sen, anlatamaz ki beni ben, bir düşünce düşse kim onu

kaldıracak?

Sarıldığında bırakmazmış insanı kara sevda, nankörlüktür karşındakinin verdiği

cevap oysa

Yapmacık gözlerindeki o masum süs, benden söylemesi sen ona küs…

Yalnızlık iki satır gibi, iki satır arasına sıkışan ah bu cümlelerin dili bir

olsa konuşsa, avutsa, umudum olup içime beni tutsa

Hasretiz yeni bir yangına, boşa geçen dünün acısı vurur yine yarına,

mutluluk deva olmaz aklıma, yere seren beni ecel gelir aklıma

Я співаю цю пісню за життя, яке варто відзначити добром і злом, приходьте і слухайте

У мене немає неправильних і неправильних речень, ви знаєте, а потім дозвольте мені

Входжу з вашого дозволу

Мушу визнати, мені не хочеться говорити залишайся, приходь чи йди чи будь-що інше

бажання

Якщо я виливаю своє серце, коли мені дозволено, якщо ти дивишся дві хвилини, якщо ти зрозумієш, якщо ти прокинешся,

до того, як сонце досягне заходу

Мої губи приречені на мою душу, якщо моє перо - моя зв'язок, ці кам'яні стіни - розкрадання від мого імені,

вивести мене з охорони

Життя болить з одного боку, доля з іншого, бач, день і ніч переплуталися,

прийди і підніми мене зі сну

Серце сьогодні потребує розуму, мій розум не знає мене, все одно життя - це доля,

відхилити або поставити лайк

Я не маю сміливості ні піти, ні залишитися, сором Ледрі, твоє серце — сон

був би вдячний

О добре личко, дивись, серце сумне, я буду марний, які сторінки я ще пожер

я незадоволений вираз

Я орендую в напівзруйнованому корчмі, я зараз звідти, невідомий, неправильно описаний

Я за адресою

Або загаси цей вогонь, або йди заново, давай, який розумний, душа моя

заснула Мевла, почуй мене

Якщо ти не бачиш всередині мене вогню від сезону туги, якщо я не самовпевнений, подивіться

вбий мене цього разу...

Самотність як два рядки, що застрягли між двома рядками, о, мова цих речень одна

Якби тільки він міг говорити, розраджувати, бути моєю надією і тримати мене всередині

Прагнучи нового вогню, завтра знову вдарить біль марного вчорашнього дня,

Щастя не лікує мій розум, смерть приходить мені в голову, що збила мене...

Розділяє мою самотність, замкнена думка хоче підтвердити ваше ставлення

мої почуття теж

Я не можу сказати, що я невинний, моє життя трохи брудне, це для мене гіпотетична любов, можливо, я не можу цього витримати

Коли я згорів, я побачив, що моє серце горить зсередини, не захоплюйся, прикрашений

сволоч

Життя цінне, воно повинно навантажувати людей знаннями, але чому діти взагалі не читають?

Ніцше?

Ніхто не може вчитися, не живучи, не давайте порад, вчіться з лисого розуму

потрібно життя

Мама з мовчання їде на шлях спустошених дервішів, що б на нас не трапилось.

Мені назавжди буде погано з ним, він той, хто встановив правила, я його благатиму

Він не може мене зрозуміти

підніме?

Не відпускає, коли обіймаєш, це чорна любов, невдячність.

відповідь така

Цей невинний орнамент у твоїх фальшивих очах, ти ображений тим, що вона мені каже...

Самотність як два рядки, що застрягли між двома рядками, о, мова цих речень одна

Якби тільки він міг говорити, розраджувати, бути моєю надією і тримати мене всередині

Прагнучи нового вогню, завтра знову вдарить біль марного вчорашнього дня,

Щастя не лікує мій розум, до мене приходить смерть, яка мене збила