Neyse Ne - Abluka Alarm

Yazı ya da tura fırlat, kim bilir gerçeği

Bir seçim yapmak şart, böyledir hakikat

Bir tokat kadar sert, sıcak her cevap

Katlanmak mükâfat, ızdırap kaytarmak

Anlam vermek zor, devrik bir şiir gibi hayat

Yenik bir liderim, yerle bir şehrim

Esaret rüzgarı bir hayli hoyrat

İçimdeki boşluğu bir şekilde hoşnut etmeliyim

Adın ne sanın ne, dilin ne rengin ne

Kendirle bağlanmışsın, yaşamak zor vehimle

Haset tutsaklık, özgür kıl kendini

Bilmez insan kadrini, bigânedir kendine

Bildiklerinden ziyade bilmediklerin mühim

Yargıla hayat senin, geç kalma farkına var

Vadesi yok, meçhuldür günlerin

Yakın dur be canım, edelim hasbi hal…

Tersine, inatla devam edelim, göz göre göre içine düştük

Neyse ne, umudu deva bilelim, kaç kere yolu yarıda böldük

Tersine, inatla devam edelim, göz göre göre içine düştük

Neyse ne, umudu deva bilelim, kaç kere yolu yarıda böldük

Hangi düş bu hangi hayal, hangi kış bu hangi yaz

Bu mevsim neyse kalbe düşecek olsun bembeyaz

İyi şeyler hasbi hal et dostum, afakîler sussun

Bir güvercin kanatları gökyüzünde uçuşsun

Bilmeyen bildiğini bilse sence bunu bilmez mi?

Yürekte yangın varsa yağmur alevi söndürmez ki

Harlarcasına körükle yaktığımız orman dağa

Bir gün bizden mutlak meyvelerini mahrum etmez mi?

Zamanı yoklayan adamdan zaman dersi

Fikrim dünyayı düzeltmek için, budur meyli

Barıştan yana bir savaş var içimde hep ki

Gel gör beslediğimiz sana karşı art niyet mi?

Yürürüz, umutların kollarında biz ki yürürüz

Gezeriz, fikirlerin içinde biz seyr-ü seferiz

Naçizane tavrın ortasında saygı deniz

Bizden selam olur ah söylediklerimiz

Tersine, inatla devam edelim, göz göre göre içine düştük

Neyse ne, umudu deva bilelim, kaç kere yolu yarıda böldük

Tersine, inatla devam edelim, göz göre göre içine düştük

Neyse ne, umudu deva bilelim, kaç kere yolu yarıda böldük

Підкинь монетку чи голову, хто знає правду

Треба робити вибір, це правда.

Кожна відповідь жорстка, як ляпас, гаряча

Витерпіти — це винагорода, страждання — це розслабитися

Це важко зрозуміти, життя – як перевернутий вірш

Я переможений лідер, я зруйноване місто

Вітер полону дуже сильний

Я повинен якось догодити порожнечі всередині себе

Як тебе звати, як тебе звати, яка твоя мова, який твій колір

Зв'язаний собою, важко жити з оманою

Заздрість — це полон, звільни себе

Людина, яка не знає своєї гідності, не знає себе

Те, чого ви не знаєте, важливіше за те, що ви знаєте.

Суд - це твоє життя, зрозумій, не запізнюйся

Терміну придатності немає, ваші дні невідомі

Будь поряд, люба моя, будемо мати гарний настрій...

Навпаки, давайте вперто йти далі, ми потрапили в поле зору

У всякому разі, зберігаймо надію, скільки разів ми переривали дорогу?

Навпаки, давайте вперто йти далі, ми потрапили в поле зору

У всякому разі, зберігаймо надію, скільки разів ми переривали дорогу?

Який це сон, який сон, яка зима, яке літо?

Якою б не була ця пора, вона ляже на серце, вона біла

Роби добрі справи, друже, хай мовчать стражденні

Нехай в небі літають крила голуба

Якщо той, хто не знає, знає, що він знає, чи не думаєте ви, що він не знав би?

Якщо в серці вогонь, дощ не погасить полум’я.

Ліс, який ми спалили віялом,

Чи не позбавить він нас колись її абсолютних плодів?

Урок часу від людини, яка відчувала час

Я думаю, щоб виправити світ, це упередження

Всередині мене йде війна за мир,

Приходьте і подивіться, чи це злий умисел проти вас?

Йдемо, в обіймах надій крокуємо

Ми подорожуємо, ми подорожуємо в ідеях

Море поваги серед смирення

Вітання від нас, ах, що ми сказали

Навпаки, давайте вперто йти далі, ми потрапили в поле зору

У всякому разі, зберігаймо надію, скільки разів ми переривали дорогу?

Навпаки, давайте вперто йти далі, ми потрапили в поле зору

У всякому разі, зберігаймо надію, скільки разів ми переривали дорогу?