Battue par les flots jamais ne sombre - Abduction

Indécis soufflent vents contraires

Menaces étrangères vainquent réticences rentières

Prend Saint-Denis et prie pour Paris

En modeste chapelle recueillie

Épée tirée en Nativité vaut craintes d’impiété

Hardiesse supportée des victoires passées

Est élan de perpétuelle volonté

Les clairons sonnent la charge

Les attaques se font et se défont

L’en-masse est lame de fond

Toutes forces assaillant les boulevards enlèvent

Aube sanglante jour saint n’empêche

Viennent à s'échouer les espoirs de tous les siens

Ceux qui bâtissent sans fin ces gloires partant de rien

Pour mieux les pleurer devant l’autel foudroyé

Entendre le souffle dans la nef éternelle

Du champ des morts au chant des cieux

Cœur silencieux en chapelle de marbre

Elle eut été prise, en un murmure

Dont l'écho conjure de tenir

À l’aurore les ralliements, aux rêves d’acier

Proclamant la délivrance de Paris

Contre voix par le roi cessent les assauts

Tombe l’ombre sur les heaumes ébréchés

Cœurs glacés au repli intimés sous le glas fatal

Renoncer aux murs fuir ennemi et gloire

Cris au ciel ire de Jehanne sous l’outrage

Déplorant l’injure aux morts par le parjure

Ornements recouvrés en majesté

Intronisé sous vivats de courtisans

Lors âme seule au sanctuaire se recueille

Dépose ses armes aux pieds de la Dame

Se fane l’or du lys

Nul baume son armure fissurée

Perte de si hauts espoirs

Une délivrance si proche, si loin

Нерішучі, віють зустрічні вітри

Зовнішні загрози долають небажання рантьє

Візьміть Сен-Дені і моліться за Париж

У скромній старовинній каплиці

Меч, оголений у Різдві, вартий страху безбожності

Сміливість, винесена з минулих перемог

Це імпульс вічної волі

Стекляруси звучать заряд

Напади приходять і йдуть

Маса ґрунтова

Всі сили, що атакують бульвари, відводять

Кривавій зорі святий день не заважає

Надії всього його народу розбиті

Тих, хто нескінченно будує цю славу з нічого

Щоб краще оплакувати їх перед розтрощеним вівтарем

Чути подих у вічній наві

Від поля мертвих до пісні небес

Тихе серце в мармуровій каплиці

Її б взяли, пошепки

Чия луна заклинає тримати

На світанкових мітингах мрії стали

Проголошення визволення Парижа

Проти голосу короля припиніть напади

Тінь падає на щербаті керми

Крижані серця відступають респондентів під фатальний дзвін

Відмовтеся від стін, втікайте від ворога і слави

Крики до небес гніву Жанни в обуренні

Оплакування образи мертвих лжесвідченням

Прикраси, відновлені у величності

Введений під вітальні вигуки придворних

Коли душа одна на святині згадує

Покладіть руки біля ніг Пані

Золото лілеї блідне

Жоден бальзам її потрісканої броні

Втрата таких великих надій

Порятунок такий близький, такий далекий