Sur mon cou - Etienne Daho

Sur mon cou sans armure et sans haine, mon cou

Que ma main plus l?

g?

re et grave qu’une veuve

Effleure sous mon col, sans que ton c?

ur s'?

meuve,

Laisse tes dents poser leur sourire de loup.

?

viens mon beau soleil,?

viens ma nuit d’Espagne

Arrive dans mes yeux qui seront morts demain.

Arrive, ouvre ma porte, apporte-moi ta main

M?

ne-moi loin d’ici battre notre campagne.

Le ciel peut s'?

veiller, les?

toiles fleurir,

Ni les fleurs soupirer, et des pr?

s l’herbe noire

Accueillir la ros?

e o?

le matin va boire,

Le clocher peut sonner: moi seul je vais mourir.

?

viens mon ciel de rose,?

ma corbeille blonde!

Visite dans sa nuit ton condamn?

mort.

Arrache-toi la chair, tue, escalade, mords,

Mais viens!

Pose ta joue contre ma t?

te ronde.

Nous n’avions pas fini de nous parler d’amour.

Nous n’avions pas fini de fumer nos gitanes.

On peut se demander pourquoi les Cours condamnent

Un assassin si beau qu’il fait p?

lir le jour.

Amour viens sur ma bouche!

Amour ouvre tes portes!

Traverse les couloirs, descends, marche l?

ger,

Vole dans l’escalier plus souple qu’un berger,

Plus soutenu par l’air qu’un vol de feuilles mortes.

?

traverse les murs, s’il le faut marche au bord

Des toits, des oc?

ans, couvre-toi de lumi?

re,

Use de la menace, use de la pri?

re,

Mais viens,?

ma fr?

gate, une heure avant ma mort.

(Merci? Sophie pour cettes paroles)

На моїй шиї без обладунків і без ненависті моя шия

Щоб моя рука більше не була

г?

ре і могила, ніж вдова

Торкнись під моїм коміром, без свого с?

ур якщо?

лось,

Нехай ваші зуби одягають свою вовчу посмішку.

?

прийде моє прекрасне сонце,?

прийде моя ніч з Іспанії

Відбувається в моїх очах, які завтра будуть мертві.

Давай, відчиняй мої двері, дай мені свою руку

М?

тримайте мене далеко звідси, щоб боротися з нашою кампанією.

Небо може

дивитися,?

квітучі полотна,

Ні квіти зітхають, а пр?

s чорна трава

Вітаємо троянду?

і де?

ранок вип'є,

Дзвіниця може дзвонити: я один помру.

?

прийде моє рожеве небо,?

моя блондинка кошик!

Відвідати в його ніч свій осуд?

мертвий.

Розривайте свою плоть, вбивайте, лізьте, кусайте,

Але приходь!

Притулитися щокою до мого т?

навколо тебе.

Ми не закінчили розмовляти один з одним про кохання.

Ми не закінчили курити наших циган.

Можна дивуватися, чому суди засуджують

Вбивця такий гарний, що схожий на р?

прочитати день.

Любов на мої уста!

Любов, відкрий свої двері!

Переходити коридори, спускатися, ходити туди?

гер,

Злетіти по сходах гнучкіший за пастуха,

Більше підтримується повітрям, ніж політ опалого листя.

?

пройти крізь стіни, якщо доведеться йти по краю

Дахи, ок?

років, накритися люмі?

D,

Використовувати загрозу, використовувати при?

D,

Але приходь,

мій фр?

ворота, за годину до моєї смерті.

(Дякую? Софі за ці слова)