Плывущее кафе - Ольга Кормухина

Мы одни в пустом кафе.

Гроздь из звёзд плывут в темнеющей листве.

За стеклом ленивый дождь.

И вечерний город, как случайный гость.

В нём цветут букеты дней.

Ну, а мы в кафе расплывшихся огней.

Мы с тобой уже на ты.

Ночь забыла нас в потоках темноты.

И несет нас в океан,

К берегам волшебных теплых стран.

Припев:

И в плывущее кафе уносит нас

От непрошенного взгляда случайных глаз.

И в плывущее кафе на сотни миль

Ночь уносит нашу небыль и нашу быль.

Мы близки.

Горит камин,

Но кафе темней морских глубин.

Нам уже не виден флаг,

Под которым мы плывем сквозь тёплый мрак.

И легко твоя ладонь разожгла блуждающий огонь

Припев:

И в плывущее кафе уносит нас

От непрошенного взгляда случайных глаз.

И в плывущее кафе на сотни миль

Ночь уносит нашу небыль и нашу быль.

И в плывущее кафе уносит нас

От непрошенного взгляда случайных глаз.

И в плывущее кафе на сотни миль

Ночь уносит нашу небыль и нашу быль.

Ми одні в порожньому кафе.

Гроно із зірок пливуть у темнішому листі.

За склою лінивий дощ.

І вечірнє місто, як випадковий гість.

У ньому цвітуть букети днів.

Ну, а ми в кафе вогнів, що розпливлися.

Ми з тобою вже на ти.

Ніч забула нас у потоках темряви.

І несе нас в океан,

До берегів чарівних теплих країн.

Приспів:

І в пливуча кафе забирає нас

Від непрошеного погляду випадкових очей.

І в пливне кафе на сотні миль

Ніч забирає нашу небуль і нашу булу.

Ми близькі.

Горить камін,

Але кафе темніше за морські глибини.

Нам уже не видно прапор,

Під яким ми пливемо крізь теплу мороку.

І легко твоя долоня розпалила блукаючий вогонь

Приспів:

І в пливуча кафе забирає нас

Від непрошеного погляду випадкових очей.

І в пливне кафе на сотні миль

Ніч забирає нашу небуль і нашу булу.

І в пливуча кафе забирає нас

Від непрошеного погляду випадкових очей.

І в пливне кафе на сотні миль

Ніч забирає нашу небуль і нашу булу.