Una Nueva Noche Fría - Callejeros

Voces, sólo voces, como ecos;

Como atroces chistes sin gracia

Hace mucho tiempo escucho voces y ni una palabra

Y mis ojos maltratados se refugian en la nada

Y se cansan de ver un montón de caras y ni una mirada

Una nueva noche fria en el barrio

Los tranzas se llenan los bolsillos

Las calles son nuestras, aunque el tiempo diga lo contrario

Y los sueños no soñados

Ya se amargan la garganta y se callan

Y eso, casi siempre (o siempre), les encanta

Van quedando pocas sonrisas

Prisioneros de esta carcel de tiza

Se apagó el sentido

Se encendió un silencio de misa

Menos horas en la vida, mas respuestas a una causa perdida:

De porqué los sentimientos, vuelven con el dia

Solo, como un pajaro que vuela en la noche

(libre de vos… pero no de mi)

Vacio, como el sueño de una gorra

Lleno de nada, sin saber donde ir

Duro como un muerto en su tumba que murió de miedo

Por el valor de vivir

Las nubes no son de algodones y las depresiones son maldiciones

Te va distrayendo, te enrosca

Te lleva y te come

Te lastima y no perdona y en algun lugar te roba la cara

La sonrisa, la esperanza, la fé en las personas

Solo, como un pajaro que vuela en la noche

(libre de vos… pero no de mi)

Vacio, como el sueño de una gorra

Lleno de nada, sin saber donde ir

Duro como un muerto en su tumba que murió de miedo

Por el valor de vivir

Голоси, тільки голоси, як луна;

Як жахливі безглузді жарти

Давним-давно я чую голоси і жодного слова

І мої зневірені очі ні в чому не приховуються

І вони втомлюються бачити багато облич і жодного погляду

Нова холодна ніч по сусідству

Транси наповнюють їм кишені

Вулиці наші, навіть якщо час каже інше

І мрії нездійсненні

У них гірко в горлі, і вони мовчать

І що майже завжди (або завжди) їм це подобається

Усмішок залишилося мало

В'язні цієї крейдяної в'язниці

сенс згас

Засвітилася масова тиша

Менше годин у житті, більше відповідей на втрачену справу:

чому почуття повертаються з днем

Самотній, як птах, що літає вночі

(вільний від тебе... але не від мене)

Порожній, як мрія кашкета

Повний нічого, не знаючи, куди подітися

Важко, як мерцю в могилі, що помер від страху

За цінність життя

Хмари не вата, а западини - прокляття

Це вас відволікає, крутить

воно бере тебе і з'їдає

Він робить тобі боляче і не прощає і десь краде твоє обличчя

Посмішка, надія, віра в людей

Самотній, як птах, що літає вночі

(вільний від тебе... але не від мене)

Порожній, як мрія кашкета

Повний нічого, не знаючи, куди подітися

Важко, як мерцю в могилі, що помер від страху

За цінність життя