Горло города - 7Раса

Хочется пить, точнее, нажраться…

Муравейник сделал меня одиночкой,

Все его 5 и 5 миллионов

Повернулись ко мне спиной.

Я сам почитаю независимость каждого,

Но холод и гордость его обитателей

Выжгли на коже клеймо отчуждения.

Больную клетку оттолкнул организм.

Не устает, жрет и смеется —

Горло города плюет мне в лицо.

Дай ему, Боже, пусть оно захлебнется,

Пусть подавится мною уже.

Сердце — маленький нервный комочек —

Не откроется!

Не старайся, не жди!

Я буду смеяться и жечь себе горло,

Пусть все остается внутри!

Этот город питается кровью

Тех, кто жив еще, кто еще не иссяк,

Сгустком страха с фронтов и районов

И мясом бездомных собак.

Я сам отзываюсь на зов Притяжения,

Я знаю, как слепят все его «хочется»

Хор людей с перебитым корытом.

А я жгу себе горло, я плачу одиночеством —

Капля в море отдельных капель.

Капли в луже — в одной и той же грязи.

Я буду стараться, пусть мне будет хуже,

Но выживет то, что внутри.

Хочеться пити, точніше, нажертися.

Мурашник зробив мене одинаком,

Усі його 5 та 5 мільйонів

Повернулися до мене спиною.

Я сам почитаю незалежність кожного,

Але холод і гордість його мешканців

Випалили на шкірі тавро відчуження.

Хвору клітину відштовхнув організм.

Не втомлюється, жере і сміється

Горло міста плює мені в обличчя.

Дай йому, Боже, нехай воно захлинеться,

Нехай уже подавиться мною.

Серце — маленька нервова грудочка —

Не відкриється!

Не старайся, не чекай!

Я сміятися і палити собі горло,

Нехай усе лишається всередині!

Це місто живиться кров'ю

Тих, хто живий ще, хто ще не вичерпався,

Згустком страху з фронтів і районів

І м'ясом безпритульних собак.

Я сам відкликаюся на поклик Притягнення,

Я знаю, як сліплять усі його «хочеться»

Хор людей із перебитим коритом.

А я палю собі горло, я плачу самотністю —

Крапля в море окремих крапель.

Краплі в калюжі — в однієї і тої ж бруду.

Я буду старатися, нехай мені буде гірше,

Але виживе те, що всередині.