From a Balance Beam - Bright Eyes

There is a man holding a megaphone

He must have been the voice of God

The bystanders claimed they saw angels

Flying up and down the block

They must have been attached to wires

I saw one laying in the lawn with a broken arm

So I called 911

Well that’s one less founded opinion

One more cause for a dispute

So the street filled, like a basin

Up with cameras and their crews

And they washed away the rumors

Leaving just the concrete truth

It was a spectacle

No, I mean a miracle

So then I fell like that girl from a balance beam

A gymnasium of eyes were all holding on to me

I lifted one foot to cross the other

And I felt myself slipping

It was a small mistake

Sometimes that is all it takes

Now I’m staring at my wrist

Hoping that the timing is right

When the planets will align

There will be no planets to align

Just the carcass of the sun

And those little painted marbles

Spinning senseless through an endless black sky

(and so it never started

And it will never stop

Just like I am and you are)

It was in a foreign hotel’s bathtub

I baptized myself in change

And one by one I drowned all of the people I had been

I emerged to find the parallels were fewer

I was cleansed

I looked in the mirror

And someone new was there

Still, I was as helpless as a chess piece

When I was lifted up by someone’s hand

And delivered from the corner my enemies had got me in

But in all of my salvation

I still felt imprisonment

Inside that holding cell that is myself

So I wait for the day when I’ll hear the key

As it turns in the lock

And the guard will say to me

«Oh my patient prisoner you have waited for this day

And finally you are free!

You are free!

You are freezing.»

Now I’m staring at the sun

Waiting for it to explode

Because a day is gonna come

Don’t know when but it will come

And then we will finally know the way out of here

And I will throw away this wrinkled map

And my chart of stars and compass, cracked

And I’ll climb out that tree

All wet with sap to avoid the hungry beasts below

I’ll cut out my lover’s tongue and sing

Of a graveyard gray and a garden green

And we won’t have to worry no more

No we won’t have to wonder again about

How this song or story ends

About how this song and story will end

Є чоловік із мегафоном

Він, мабуть, був голосом Бога

Очевидці стверджували, що бачили ангелів

Політ вгору і вниз по блоку

Вони, мабуть, були прикріплені до проводів

Я бачив одного, який лежав на газоні зі зламаною рукою

Тому я зателефонував у службу 911

Ну, це одна менш обґрунтована думка

Ще одна причина для суперечки

Тож вулиця заповнилася, як тазик

З камерами та їхніми командами

І вони змили чутки

Залишивши лише конкретну правду

Це було видовище

Ні, я маю на увазі чудо

Тож тоді я впав, як та дівчина з баланса

Гімназія очей трималася за мене

Я підняв одну ногу , щоб схрестити іншу

І я відчула, що ковзаю

Це була невелика помилка

Іноді це все, що потрібно

Тепер я дивлюся на своє зап’ястя

Сподіваюся, що час правильний

Коли планети вирівняються

Планет для вирівнювання не буде

Просто туша сонця

І ті маленькі розписані мармури

Безглуздо крутитися крізь нескінченне чорне небо

(і тому вона ніколи не починалася

І це ніколи не припиниться

Так само, як я і ти)

Це було у ванні чужого готелю

Я хрестився в зміну

І одного за одним я втопив усіх людей, якими був

Я виявив, що паралелей було менше

Я був очищений

Я подивився у дзеркало

А там був хтось новий

І все-таки я був безпорадний, як шахова фігура

Коли мене підняла чиясь рука

І виручив із кута, куди мене загнали мої вороги

Але для всього мого спасіння

Я все ще відчував ув’язнення

Всередині цієї камери, яка — я

Тож я чекаю дня, коли я почую ключ

Як вона повертається в замку

І охоронець скаже мені

«О мій терплячий в’язень, ти чекав цього дня

І нарешті ти вільний!

Ти вільний!

Ти мерзнеш».

Тепер я дивлюся на сонце

Чекаємо, поки вибухне

Тому що настане день

Не знаю, коли, але це настане

І тоді ми нарешті дізнаємось, як вибратися звідси

І я викину цю зморшкувату карту

І моя карта зірок і компаса зламалася

І я вилізу з цього дерева

Усе вологе від соку, щоб уникнути голодних звірів унизу

Я відріжу своєму коханому язик і заспіваю

Сірий цвинтар і зелений сад

І нам більше не доведеться хвилюватися

Ні, нам не доведеться знову замислюватися

Чим закінчується ця пісня чи історія

Про те, чим закінчиться ця пісня та історія