поговори со мной ольга - Ночные Снайперы

Бежали ноги.

Дышали часто.

В тумане утро крайне опасном.

Сбивались с ритма.

Носами в землю.

Траншеи рыли.

Рвали следами.

Петлей неровной.

Трубой тянулись водопроводной.

Бежать устали.

Нелепо встали и закурили.

Поговори со мною, Ольга,

О том как дети растут

Скоро будет зима,

А ты останешься тут.

И на ёлках всё те же игрушки,

Что в прошлом году.

Поговори со мной, Ольга.

Моя собака по льду скользит,

А в Америке розы растут,

А в доме твоем соловьи.

А в доме твоем соловьи.

А в доме твоем соловьи.

Черноземы.

Полынь.

Ногам навстречу неслась свобода.

Без пассажиров и пешеходов.

Расой по рельсам.

Желтела фарой.

Звенела сталью.

Втоптали ноги окурок в почву и побежали,

скользя по кочкам.

С трамвайной трелью, встав на колени единым стали.

Поговори со мной, Ольга,

О том, как ярче всех стран твои джинсы апельсиновые — башенный кран.

Режут толпу и несутся флажком по метро.

Поговори со мной, Ольга.

К кому пойдем на обед?

Все врут.

Я не верю что тебя уже нет.

И можем сорваться в Москву за тюльпанами с клумб.

Поговори со мною, Ольга,

О том как люди гниют.

С экранов отравой в наши души плюют,

А мы с тобой и с ними бывали когда-то дружны.

Поговори со мною, Ольга,

о судьбах нашей страны.

Мы скоро с тобою будем ей не нужны.

Ты верно узнала об этом.

Ты верно узнала об этом.

Ты верно узнала об этом.

В то утро когда.

Бігли ноги.

Дихали часто.

У тумані ранок вкрай небезпечний.

Збивалися з ритму.

Носами в землю.

Траншеї рили.

Рвали слідами.

Петля нерівна.

Труби тягнулися водопровідною.

Бігти втомилися.

Безглуздо встали і закурили.

Поговори зі мною, Ольга,

Про те, як діти ростуть

Незабаром буде зима,

А ти станеш тут.

І на ялинках все ті ж іграшки,

Що минулого минулого року.

Поговори зі мною, Ольга.

Мій собака по льоду ковзає,

А в Америці троянди ростуть,

А в будинку твоєму солов'ї.

А в будинку твоєму солов'ї.

А в будинку твоєму солов'ї.

Чорноземи.

Полин.

Ногам назустріч мчала свобода.

Без пасажирів та пішоходів.

Расою по рейках.

Жовтіла фарою.

Дзвініла сталлю.

Втоптали ноги недопалок у ґрунт і побігли,

ковзаючи по|кіпках.

З трамвайною треллю, ставши на коліна єдиним стали.

Поговори зі мною, Ольга,

Про те, як яскравіше за всі країни твої апельсинові джинси — баштовий кран.

Ріжуть натовп і мчать прапорцем по метро.

Поговори зі мною, Ольга.

До кого підемо на обід?

Всі брешуть.

Я не вірю, що тебе вже немає.

І можемо зірватися в Москву за тюльпанами з клумб.

Поговори зі мною, Ольга,

Про те, як люди гниють.

З екранів отрутою в наші душі плюють,

А ми з тобою і з ними бували колись дружні.

Поговори зі мною, Ольга,

про долі нашої країни.

Ми скоро з тобою будемо їй не потрібні.

Ти вірно дізналася про це.

Ти вірно дізналася про це.

Ти вірно дізналася про це.

Того ранку коли.