L'homme dans la cité - Jacques Brel, François Rauber et son Orchestre

Pourvu que nous vienne un homme

Aux portes de la cité

Que l´amour soit son royaume

Et l´espoir son invité

Et qu´il soit pareil aux arbres

Que mon père avait plantés

Fiers et nobles comme soir d´été

Et que les rires d´enfants

Qui lui tintent dans la tête

L´éclaboussent de reflets de fête

Pourvu que nous vienne un homme

Aux portes de la cité

Que son regard soit un psaume

Fait de soleils éclatés

Qu´il ne s´agenouille pas

Devant tout l´or d´un seigneur

Mais parfois pour cueillir une fleur

Et qu´il chasse de la main

A jamais et pour toujours

Les solutions qui seraient sans amour

Pourvu que nous vienne un homme

Aux portes de la cité

Et qui ne soit pas un baume

Mais une force, une clarté

Et que sa colère soit juste

Jeune et belle comme l´orage

Qu´il ne soit jamais ni vieux ni sage

Et qu´il rechasse du temple

L´écrivain sans opinion

Marchand de riens

Marchand d´émotions

Pourvu que nous vienne un homme

Aux portes de la cité

Avant que les autres hommes

Qui vivent dans la cité

Humiliés, l´espoir meurtri

Et lourds de leur colère froide

Ne dressent au creux des nuits

De nouvelles barricades

За умови, що до нас прийде чоловік

Біля воріт міста

Нехай любов буде його царством

І сподіваюся, що його гість

І будь як дерева

Те, що посадив мій батько

Гордий і благородний, як літній вечір

І сміх дітей

Який дзвенить у нього в голові

Сплескайте його святковими роздумами

За умови, що до нас прийде чоловік

Біля воріт міста

Нехай його погляд буде псаломом

Зроблений із розбитих сонць

Щоб він не став на коліна

Перед усім золотом лорда

Але іноді зірвати квітку

І він жене з рук

Ніколи і назавжди

Рішення, які були б без любові

За умови, що до нас прийде чоловік

Біля воріт міста

І яка не є бальзамом

Але сила, ясність

І нехай його гнів буде справедливим

Молода і красива, як буря

Нехай він ніколи не буде старим і мудрим

І нехай полює з храму

Бездумний письменник

Торговець нічим

Торговець емоціями

За умови, що до нас прийде чоловік

Біля воріт міста

Перед іншими чоловіками

Які живуть у місті

Принижена, забита надія

І важкі від свого холодного гніву

Не стійте в ополонці ночей

Нові барикади