Рифмономикон - HORUS

На этих страничках спич о том, чем с детства был напичкан

Для кого звучит как дичь, а для кого эпичной притчей

О проблемах, что в этих широтах так типичны

О местах, где лично зрели не в условиях тепличных

Ставшие никем.

Помнят подошвы старых кед

Те улицы, где вдалеке мы таем каждый уикенд

Там, где порок и оберег не уберёг бы наперёд от бед,

А «честный мент» — это оксюморон, будто «шестёрка кент»

Где человечек и закон и человечек под замком

Одним звонком и чтоб всё разрулить, тут нужен робокоп

Или хотя бы бомж с дробовиком — так испокон веков

Иду мимо промзон, неся под мышкой Рифмономикон

Эй, так из года в год

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это в прикол, я продолжу сочинять свой рифмономикон

(Рифмономикон)

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это в прикол, я продолжу сочинять свой Рифмономикон

Испиши хоть 100 листов и всё равно не стихнут стоны

Мол, не впёрло на все сто, взрываюсь, как Йеллоустоун

Покатался на Booking Machine, осел в Кислотном доме

Все мои стишки о роспечали да Армагеддоне (Horus)

Но проблемы — лишь мишени для решений

Весь мой рэп — это пирушка в осажденной Ла-Рошели

Одни кричат «дурак!», другие возражают «гений»

Но под этой бурей мигом ляжет бурелом их мнений

Ведь

Так из года в год

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это в прикол, я продолжу сочинять свой Рифмономикон

(Рифмономикон)

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это прикол, я продолжу сочинять свой Рифмономикон

Так из года в год

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это в прикол, я продолжу сочинять свой Рифмономикон

(Рифмономикон)

Слов река разлилась, выходя из берегов

Это небо — не предел, эти строки — не рекорд

И пока это в прикол, я продолжу сочинять свой Рифмономикон

На цих сторінках спіч про те, чим з дитинства був напханий

Для кого звучить як дичина, а для кого епічною притчею

Про проблеми, що в ціх широтах такі типові

Про місця, де особисто зріли не в умовах тепличних

Ті, що стали ніким.

Пам'ятають підошви старих кед

Ті вулиці, де вдалині ми таємо кожен вікенд

Там, де порок і оберіг не вберіг би наперед від бід,

А «чесний мент» - це оксюморон, ніби «шістка кент»

Де чоловічок і закон і чоловічок під замком

Одним дзвінком і щоб все розрулити, тут потрібен робокоп

Або хоча б бомж з дробовиком — так споконвіку

Іду повз промзон, несучи під пахвою Рифмономікон

Гей, так із року в рік

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це в прикол, я продовжу складати свій рифмономікон

(Ріфмономікон)

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це в прикол, я продовжу складати свій Ріфмономікон

Випиши хоч 100 аркушів і все одно не стихнуть стогін

Мовляв, не вперло на всі сто, вибухаю, як Йеллоустоун

Покатався на Booking Machine, осів у Кислотному будинку

Всі мої віршики про розпечалі та Армагеддоне (Horus)

Але проблеми — лише мішені для рішень

Весь мій реп — це гулянка в обложеній Ла-Рошелі

Одні кричать "дурень!", інші заперечують "геній"

Але під цією бурею миттю ляже бурелом їхніх думок

Адже

Так із року в рік

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це в прикол, я продовжу складати свій Ріфмономікон

(Ріфмономікон)

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це прикол, я продовжу складати свій Ріфмономікон

Так із року в рік

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це в прикол, я продовжу складати свій Ріфмономікон

(Ріфмономікон)

Слів річка розлилася, виходячи з берегів

Це небо — не межа, ці рядки — не рекорд

І поки це в прикол, я продовжу складати свій Ріфмономікон