Не супер - Василий Уриевский

Носки у дивана стоят, плащ на стуле висит.

Этим утром все люди спят, а супермэн не спит.

Снова он усильем героическим честно отработал обе смены!

Отдыхают все периодически.

Нужно отдыхать и супермэну.

Нужно отдыхать и супермэну.

Как же так можно жить — себя губить,

Все для кого-то, к матери черта такую работу.

Как я бы все могли, если б поверили, но не стараются;

И супермэн только я, остальные стесняются.

Супермэн вздыхает устало, в сотый раз говорит себе: «Хватит!

Не то, чтобы платят мало, просто вобще не платят!»

Все как-то навалилось в совокупе, и требует реальных перемен.

Он давно уж не уверен, что он супер, и даже сомневается, что мэн.

Серьезно сомневается, что мэн.

Как же так можно жить — себя губить,

Все для кого-то, к матери черта такую работу.

Как я бы все могли, если б поверили, но не стараются;

И супермэн только я, остальные стесняются.

Ужин сегодня — не супер, запах в подъезде — не супер.

Дороги, дороги… Ух Ё!

Центральное ТВ пшшш…

И еще по сути очень много чё — не очень,

И ты хочешь ли — не хочешь, но паши с утра до ночи.

И как ни крути, но он нужен всем,

В любом небоскребе, в любой халупе, —

Никуда без него, потому что он — Мэн,

Потому что он — супер!

Он всех спасет, он лучше всех!

Он просто супер-человек.

И станет нам легко-легко…

Лишь только мы заметим в облаках светло-синее трико.

Как же так можно жить — себя губить,

Все для кого-то, к матери черта такую работу.

Как он бы все могли, если б поверили, но не стараются;

И супермэн только он, остальные стесняются.

Шкарпетки біля дивану стоять, плащ на стільці висить.

Цього ранку всі люди сплять, а супермен не спить.

Знову він героїчним зусиллям чесно відпрацював обидві зміни!

Відпочивають усі періодично.

Потрібно відпочивати і супермену.

Потрібно відпочивати і супермену.

Як же так можна жити - себе губити,

Все для когось, до матері біса таку роботу.

Як я всі могли б, якби повірили, але не намагаються;

І супермен тільки я, решта соромляться.

Супермен зітхає втомлено, сотий раз каже собі: «Досить!

Не те щоб платять мало, просто взагалі не платять! »

Все якось навалилося в сукупності, і потребує реальних змін.

Він давно вже не впевнений, що він супер і навіть сумнівається, що мен.

Серйозно сумнівається, що мен.

Як же так можна жити - себе губити,

Все для когось, до матері біса таку роботу.

Як я всі могли б, якби повірили, але не намагаються;

І супермен тільки я, решта соромляться.

Вечеря сьогодні – не супер, запах у під'їзді – не супер.

Дороги, дороги… Ех!

Центральне ТБ пшшшш…

І ще по суті дуже багато чого - не дуже,

І ти чи хочеш — не хочеш, але орай з ранку до ночі.

І як не крути, але він потрібний усім,

У будь-якому хмарочосі, у будь-якій халупі,

Нікуди без нього, бо він Мен,

Тому що він супер!

Він усіх врятує, він найкращий!

Він просто супер-людина.

І стане нам легко-легко.

Щойно ми помітимо у хмарах світло-синє трико.

Як же так можна жити - себе губити,

Все для когось, до матері біса таку роботу.

Як би всі могли, якби повірили, але не намагаються;

І супермен тільки він, решта соромляться.