Фотографы и музыканты - Василий Уриевский

Ох, как не хочется быть офисным планктоном.

Перекладывать туда-сюда бумажек тонну.

Кажется всё однообразным.

Разве?

Нет!

С нами ты будешь разносторонне развит!

Все твои друзья давно работают по офисам.

Пришёл.

Сел.

Сидишь.

Сделал кофе сам.

И мы всегда рядом.

Мы одна команда.

Карпоратив — это когда бухаешь, не с кем хочешь, а с кем надо.

Надо делать бизнес, лестницу карьеры,

С этого и начинали, слышь, все миллионеры.

Надо получать зарплату и в кармане греть её,

А когда наступит отпуск, надо ехать в Грецию.

Ежемесячные, правда, обязательны отчёты,

А чо ты хотел?

Ожидал чо ты?

Тебе бы только щёлкать своим фотоаппаратом.

Или песни петь даже если никто не рад им.

Ты закончил ВУЗ!

Работай!

Не хочешь дуть в УС?!

Какой ты!

Всё равно, что ты снимаешь или, что ты там поёшь!

Не можешь быть причислен к настоящим мужикам ты!

Вся современная молодёжь!

Одни фотографы, другие музыканты.

Ай, люли-люли-люли-люли!

Кто же будет поднимать страну?!

Ты ли?

Ты ли?

Ты ли?

Ты ли?

Ну…

Ох, как не хочется работать на заводе

Дружный коллектив, все нормальные вроде.

Только ощущение всё время, не хватает чего-то.

Мало перспектив.

Я её не вижу.

А старость всё ближе.

Мало престижу.

Ох, чо-то на заводе мне совсем не хочется работать.

Но вот мама же и папа там работали, ни чо.

Их работа на заводе не сковала же параличом.

Слушай, эти мысли давай выброси уже.

Тебя же вот родили как-то, вырастили же.

Мама на заводе отпахала 30 лет, слышь.

Теперь ей пенсия положена.

Законные 6 тыщ.

Папа был слесарь.

За звёздами не лез он.

Знал своё место.

Не то что ты, бездарь.

В школе было проще, ни дать ни взять.

Конкретная задача.

Решил?

Садись — пять.

Или же списал у друга, если сам дебил.

Короче у конкретной задачи ответ конкретный был.

Теперь вопросов много, а ответов ни хера.

Пока искать их буду, придёт время помирать.

За ответы дорого, наверно, заплачу.

Вопрос: хочешь на заводе работать?

Всё равно, что ты снимаешь или, что ты там поёшь!

Не можешь быть причислен к настоящим мужикам ты!

Вся современная молодёжь!

Одни фотографы, другие музыканты.

Ай, люли-люли-люли-люли!

Кто же будет поднимать страну?!

Ты ли?

Ты ли?

Ты ли?

Ты ли?

Ну…

Эта проблема меня так волнует!

Это вот всё мне прям так интересно!

Что я поставил свой фотик, нажал там на запись

И вам исполнил вот эту вот прям песню.

Ох, як не хочеться бути офісним планктоном.

Перекладати туди-сюди папірців тонну.

Здається, все одноманітним.

Хіба?

Ні!

З нами ти будеш різнобічно розвинений!

Всі твої друзі давно працюють за офісами.

Прийшов.

Село.

Сидиш.

Зробив каву сам.

І ми завжди поряд.

Ми одна команда.

Карпоратив — це коли бухаєш, не з ким хочеш, а з ким треба.

Треба робити бізнес, сходи кар'єри,

З цього і починали, чуєш, усі мільйонери.

Треба отримувати зарплату і в кишені гріти її,

А коли настане відпустка, треба їхати до Греції.

Щомісячні, щоправда, обов'язкові звіти,

А чого ти хотів?

Чекав Чоти?

Тобі тільки клацнути своїм фотоапаратом.

Або пісні співати навіть якщо ніхто не радий їм.

Ти закінчив ВНЗ!

Працюй!

Не хочеш дмухати в УС?!

Який ти!

Все одно, що ти знімаєш або, що ти там співаєш!

Не можеш бути зарахований до справжніх мужиків ти!

Уся сучасна молодь!

Одні фотографи, інші – музиканти.

Ай, люлі-люлі-люлі-люлі!

Хто вже підніматиме країну?!

Ти Лі?

Ти Лі?

Ти Лі?

Ти Лі?

Ну…

Ох, як не хочеться працювати на заводі

Дружний колектив, усі нормальні начебто.

Тільки відчуття весь час, бракує чогось.

Мало перспектив.

Я не бачу.

А старость все ближче.

Мало престижу.

Ох, що на заводі мені зовсім не хочеться працювати.

Але ось мама ж і тато там працювали, ні чо.

Їхня робота на заводі не скувала вже паралічем.

Слухай, ці думки давай вже викинь.

Тебе ж ось народили якось, виростили ж.

Мама на заводі відпрацювала 30 років, чуєш.

Тепер їй пенсію належить.

Законні 6 тисяч.

Тато був слюсар.

За зірками не ліз він.

Знав своє місце.

Нещо ти, бездар.

У школі було простіше, ні дати ні взяти.

Конкретне завдання.

Вирішив?

Сідай—п'ять.

Або ж списав у друга, якщо сам дебіл.

Коротше у конкретного завдання відповідь конкретна була.

Тепер питань багато, а відповідей ні хера.

Поки шукати їх буду, прийде час помирати.

За відповіді дорого, мабуть, заплачу.

Питання: хочеш на заводі працювати?

Все одно, що ти знімаєш або, що ти там співаєш!

Не можеш бути зарахований до справжніх мужиків ти!

Уся сучасна молодь!

Одні фотографи, інші – музиканти.

Ай, люлі-люлі-люлі-люлі!

Хто вже підніматиме країну?!

Ти Лі?

Ти Лі?

Ти Лі?

Ти Лі?

Ну…

Ця проблема мене так хвилює!

Це ось все мені так цікаво!

Що я поставив свій фотик, натиснув там на запис

І вам виконав цю ось пряму пісню.