Ты приснилась мне опять - Алексей Коротин

Проходят дни, тебя всё нет.

С подругой шлю привет.

Тебя я ждал при свете звёзд.

Вот так всегда, а я всерьез.

Пройдусь по улицам один.

И в зеркале витрин

Возникнешь ты, но вся из грёз,

Вот так всегда, а я всерьёз.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять

Там, где яблони цветут,

И смешные облака

За собою вдаль зовут.

Ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ну, вот и всё, а город спит.

И нет ни слёз и нет обид.

И я уснул под стук колёс.

Вот так всегда, а ты всерьёз.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять

Там, где яблони цветут,

И смешные облака

За собою вдаль зовут.

Ты приснилась мне опять.

Ты, ты приснилась мне опять.

Ты, ты,

Ты приснилась, ты приснилась.

Ты приснилась, ты приснилась - ты

Ты приснилась, ты приснилась - ты.

Минають дні, тебе все нема.

З подругою шлю вітання.

Тебе чекав при світлі зірок.

Ось так завжди, а я всерйоз.

Пройдуся вулицями один.

І в дзеркалі вітрин

Виникнеш ти, але вся з мрій,

Отак завжди, а я серйозно.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, ти наснилася мені знову

Там, де яблуні цвітуть,

І смішні хмари

За собою вдалину кличуть.

Ти наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ну от і все, а місто спить.

І немає сліз і немає образ.

І я заснув під стукіт коліс.

Отак завжди, а ти серйозно.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти, ти наснилася мені знову

Там, де яблуні цвітуть,

І смішні хмари

За собою вдалину кличуть.

Ти наснилася мені знову.

Ти, наснилася мені знову.

Ти ти,

Ти наснилася, ти наснилася.

Ти наснилася, ти наснилася - ти

Ти наснилася, ти наснилася – ти.