L'éclusier - Jacques Brel

Les mariniers

Me voient vieillir

Je vois vieillir

Les mariniers

On joue au jeu

Des imbéciles

Où l’immobile

Est le plus vieux

Dans mon métier

Même en été

Faut voyager

Les yeux fermés

Ce n’est pas rien d'être éclusier

Les mariniers

Savent ma trogne

Ils me plaisantent

Et ils ont tort

Moitié sorcier

Moitié ivrogne

Je jette un sort

À tout c’qui chante

Dans mon métier

C’est en automne

Qu’on cueille les pommes

Et les noyés

Ce n’est pas rien d'être éclusier

Dans son panier

Un enfant louche

Pour voir la mouche

Qui est sur son nez

Maman ronronne

Le temps soupire

Le chou transpire

Le feu ronchonne

Dans mon métier

C’est en hiver

Qu’on pense au père

Qui s’est noyé

Ce n’est pas rien d'être éclusier

Vers le printemps

Les marinières

M’font des manières

De leur chaland

J’aimerais leur jeu

Sans cette guerre

Qui m’a un peu

Trop abîmé

Dans mon métier

C’est au printemps

Qu’on prend le temps

De se noyer

Моряки

бачиш, як я старію

Я бачу старіння

Моряки

Ми граємо в гру

Дурні

де нерухомий

Є найстарішим

У моїй професії

Навіть влітку

Треба подорожувати

Очі закриті

Бути сторожем замків – це не щось

Моряки

Знай моє обличчя

Вони мене радують

І вони помиляються

напівчарівник

напівп'яний

Я наклав заклинання

На все, що співає

У моїй професії

Настала осінь

Зберемо яблука

І потонув

Бути сторожем замків – це не щось

У його кошику

Слаба дитина

Щоб побачити муху

хто на носі

мама муркоче

Час зітхає

Капуста потіє

Вогонь бурчить

У моїй професії

Це зима

Подумай про батька

хто втопився

Бути сторожем замків – це не щось

Назустріч весні

Мар’єри

Зробіть мені манери

З їхньої баржі

Мені подобається їхня гра

Без цієї війни

У кого мене мало

Занадто пошкоджений

У моїй професії

Це весна

Не поспішаємо

Тонути