C'est tout comme - Eddy Mitchell

La main qui montre le ciel noir

Mes yeux qui voudraient te voir

Mais tu n’es pas revenue

Et ce temps perdu

C’est tout comme un monde qui me fuit

Le train qui file dans la nuit

Le froid qui arrête la vie

Le vent qui porte la pluie

Et tous ses ennuis

C’est tout comme un jour sans rêve autour

Jamais, non jamais trop de bleu et de rire

Le soleil, c’est pour les pauvres, pour les aider à vivre

Le moindre bruit qui me réveille

La ville ne dort pas

Sur son néon et ses enseignes

Cette joie qui se perd

C’est tout comme un jour sans rêve autour

Jamais, non jamais là, croiseront nos routes

Le temps et les gens qui passent viennent creuser le doute

Après minuit, le blues qui pleure

Dans la fumée des bars

L’image du dernier quart d’heure

De cette joie qui se meurt

C’est tout comme un cœur qui ne bat plus

C’est tout comme un monde qui me fuit

C’est tout comme un jour sans rêve autour

Рука, що вказує на чорне небо

Мої очі, які хотіли б тебе бачити

Але ти не повернувся

І це втрачений час

Це як світ, що тікає від мене

Потяг, що мчить вночі

Холод, який зупиняє життя

Вітер, що приносить дощ

І всі його біди

Це як день без мрій

Ніколи, ніколи не забагато синього і сміху

Сонце для бідних, щоб допомогти їм жити

Найменший шум, який мене будить

Місто не спить

На її неоні та її вивісках

Ця радість, яка втрачається

Це як день без мрій

Ніколи, ніколи там наші шляхи не перетнуться

Час і люди, які минають, приходять, щоб викопати сумніви

Після півночі плачучий блюз

У диму барів

Зображення останньої чверті години

Від цієї передсмертної радості

Це як серце, яке перестає битися

Це як світ, що тікає від мене

Це як день без мрій