Miséricorde, pt. 2 - Édith Piaf

Plus jamais ne prierai,

Plus jamais ne rirai

Avec leurs boniments.

Ils ont tué mon amant.

Le bourdon peut sonner,

Le curé, marmonner.

C’est pas ça qui le fera

Revenir dans mes bras.

D’un petit air réfléchi

Et la voix décidée,

Il a dit: «Allons-y!

Faut défendre ses idées!»

Mais, malgré sa grande gueule

Et ses yeux qu’il planquait,

Je n'étais pas toute seule

A chiâler sur le quai…

Miséricorde!

Miséricorde!

Les petites croix blanches

Ont des dimanches

Qui ne sont pas gais.

Le ciel bleu d’un petit bal

Du côté de Bougival

Dans mes yeux étonnés

Continue de tourner…

Rien qu'à voir les péniches,

On rêvait de voyager.

Pour ceux qui ne sont pas riches,

Il suffit de rêver:

Le jardin qu’on aurait

Serait plein de lilas…

Et le gosse qu’on aurait

S’appellerait Jean-François…

Les beaux rêves sont gratuits.

Moi, le seul qui me reste,

C’est l’odeur de sa veste

Quand je dansais contre lui.

'y a plus que ça qui me rapproche

De celui que j’adorais

Mais la vie est si moche

Que même ça, je l’oublierai…

Miséricorde!

Miséricorde!

Miséricorde!

Ніколи більше я молитися не буду,

Я ніколи більше не буду сміятися

З їхньою фігню.

Вони вбили мого коханця.

Може звучати джміль,

Священик, бурмоче.

Це не вийде

Повернися в мої обійми.

З задумливим поглядом

І рішучий голос,

Він сказав: «Ходімо!

Треба відстоювати свої ідеї!»

Але незважаючи на його великий рот

І його очі, які він сховав,

Я був не один

скиглить на лаві підсудних...

Милосердя!

Милосердя!

маленькі білі хрестики

мати неділі

Хто не гей.

Синє небо маленької кульки

На стороні Буживаля

В моїх здивованих очах

Продовжуйте крутитися...

Тільки щоб побачити баржі,

Ми мріяли про подорож.

Для тих, хто не багатий,

Просто мріяти:

Сад у нас був би

Бузок був би повний...

І дитина у нас був би

Його зватиме Жан-Франсуа...

Солодкі сни безкоштовні.

Я, єдиний, який у мене залишився,

Це запах його куртки

Коли я танцювала проти нього.

є щось більше, що зближує мене

З тієї, яку я обожнював

Але життя таке потворне

Навіть це я забуду...

Милосердя!

Милосердя!

Милосердя!