Слово - Аркона

Сонные реки, мертвые камни

Скрыты туманом, тайну храня

Новые боги спят на ладони

Новую кровь пустила земля

Вновь пеленой скрыта надежда

Хладной слезой плачет она

Мой новый мир…

Что безмятежно

Ждет под дурманом долгого сна?

Алый закат я очами незримо ищу в небосклоне

Слово до люда слепого с надеждой несу на ладони

Встав пред Кумиром родимым, я вновь упаду на колено

Слово живое несу до него я в глубинное небо

Слово нетленно, Слово живое

Снова реку тайну храня

Гласом отчаянья призываю

Родные боги слышат меня

Спустится птицей

К Древу Надежды

Древнее Слово гласом богов

Древнее Слово — сила иного

Скинет с земли тяжесть чуждых оков

Встрепенется — да Русь

Во седых древах

Воспоет в полынье гласом прошлого

Несу Слово-Глас в след до люда я В вещей песне ты да услышь его

Да глаголь ты сказ Слово вещее

Предком старым нам, да завещано

Слово мудрое, друже Стрибога

Тобой век стоять нам обещано

Под песни лесов

Древ слово незримо

То Слово богов

То нами хранимо

Слово не тленно, Слово живое

Снова реку, тайну храня

Родные боги в наших ладонях

Словом воскресшие из огня

Для меня!

Сонні річки, мертве каміння

Приховані туманом, таємницю зберігаючи

Нові боги сплять на долоні

Нову кров пустила земля

Знову пеленою прихована надія

Холодною сльозою плаче вона

Мій новий світ…

Що безтурботно

Чи чекає під дурманом довгого сну?

Яскравий захід я очима незримо шукаю в небосхилі

Слово до люда сліпого з надією несу на долоні

Вставши перед Кумиром рідним, я знову впаду на коліно

Слово живе несу до його я в глибинне небо

Слово нетлінне, Слово живе

Знову річку таємницю зберігаючи

Голосом відчаю закликаю

Рідні боги чують мене

Спуститься птахом

До Древу Надії

Давнє Слово голосом богів

Стародавнє Слово — сила іншого

Скине із землі тяжкість чужих кайданів

Стрепенеться — так Русь

У сивих деревах

Заспіває в полин голосом минулого

Несу Слово-Голос у слід до люда я У речовій пісні ти так почуй його

Так глаголь ти сказ ​​Слово віще

Предком старим нам, так

Слово мудре, друже Стрибога

Тобою вік стояти нам обіцяно

Під пісні лісів

Древ слово незримо

То Слово богів

То нами зберігаємо

Слово не тлінне, Слово живе

Знову річку, таємницю зберігаючи

Рідні боги в наших долонях

Словом воскреслі з вогню

Для мене!