La P'tite Bill Elle Est Malade - Alain Souchon

La p’tite Bill, elle est malade.

Elle a besoin d’une promenade

Avec un qui serait son amoureux,

Une heure ou deux.

La P’tite Bill, y a le temps qui presse.

Elle a besoin d’une caresse,

Des doigts gentils, des doigts doux,

Dessus dessous.

Bill, ma Bill, t’es comme tout le monde:

Quand ça coule de tes yeux, ça tombe

Mais c’est pas des confettis,

Cette pluie.

Elle a trop lu de littérature,

La plume c ur, les égratignures,

Les p’tits revolvers en dentelles,

Les coups d’ombrelle.

Elle les a attendus, sans rire,

Les rubans bleus, les soupirs,

Que des trucs qui existent pas

Qu’au cinéma.

La p’tite Billn elle fait la gueule.

Elle dit qu’elle est tout le temps toute seule

Mais tout le monde vit séparé

Du monde entier.

Elle a beau faire du jardinage

Dans son vingt-quatrième étage,

Géraniums et bégonias,

Ça lui réussit pas.

C’est une vieille maladie poisseuse,

Un sacré manque d’amour qui creuse.

Dans nos villes dans nos campagnes,

Ça gagne.

Маленький Білл, вона хвора.

Їй потрібна поїздка

З тим, хто буде її коханцем,

Годину-дві.

Маленький Білл, час спливає.

Вона потребує ласки,

Добрі пальчики, ніжні пальчики,

Догори ногами.

Білл, мій Білл, ти як усі:

Коли капає з очей, то падає

Але це не конфетті,

Цей дощ.

Вона читала забагато літератури,

Серце пір'я, подряпини,

Маленькі мереживні револьвери,

Штрихи парасольки.

Вона чекала їх, не сміючись,

Сині стрічки, зітхання,

Тільки речі, яких не існує

Ніж у фільмах.

Маленький Білн, вона дується.

Каже, що весь час сама

Але всі живуть окремо

З усього світу.

Вона займається садівництвом

На своєму двадцять четвертому поверсі,

герань і бегонії,

У нього це не працює.

Це давня липка хвороба,

Проклята відсутність копаючої любові.

У наших містах на селі,

Це виграє.