L´Ingenieur - Bourvil

Moi quand j'étais jeune je ne voulais pas être artiste lyrique…

Non, je voulais être ingénieur

Des ponts, puis des chaussées;

alors mes parents m’ont mis à l'école;

j’y suis resté longtemps

J’y suis resté jusqu'à dix-neuf ans et demi, parce que j’avais du mal à avoir

mon certificat

D'études, alors j’y suis resté jusqu'à cet âge-là pour l’avoir.

Mais vous savez,

à l'école

On n'étudiait pas tout pour être ingénieur dans les ponts puis dans les

chaussées !

Non !

Moi j'étudiais ça parce que j’avais ça dans le sang… le génie, l’initiative…

Mais, il y en

Avait d’autres qui étudiaient l’anglais parce qu’ils voulaient aller en

Angleterre

D’autres qui étudiaient l’algèbre parce qu’ils voulaient aller à Alger…

Je ne sais pas si vous

Avez été dans les grandes écoles mais c’est comme ça que ça se passe !

Puis vous savez quand on a terminé ses études en tant qu’ingénieur des ponts

puis des chaussées

En sortant on a une place tout de suite… Alors moi, en sortant,

j’ai débuté comme chef cantonnier

Alors là j’avais l’initiative, on m’avait confié le commandement;

j’avais quatre cantonniers

Sous mes ordres.

J’avais les plans, je calculais, parce que vous savez,

dans les routes… tant

De trous… tant de cailloux… tant de brouettes… n’est-ce pas…

les multiplications

Puis les divisions… Enfin, j’avais les études pour ça, c'était normal

Et tout le monde me connaissait bien là-bas, même les gosses… De loin,

ils me criaient:

«L'ingénieur !

L’ingénieur!»

Ils savaient bien que j'étais ingénieur !

Après ça, le moment d’aller au régiment est venu;

alors je me suis dit:

en tant qu’ingénieur

Ils vont me repérer… Ca n’a pas manqué ils m’ont mis dans le génie…

Mais là j'étais chez moi…

Avec tous les ingénieurs !

Ils m’appelaient «l'ingénieur d’ailleurs» !

Ils m’appelaient même

«l'homme lumière»… pour rigoler… parce que j’avais été versé dans une

section motocycliste

Comme éclaireur.

Dans les manoeuvres je partais de l’avant et j'éclairais avec

ma moto

Je faisais de la lumière.

Un jour j’ai eu un ennui parce que ma moto était en

panne;

j'étais

Embarrassé parce que moi j’ai fait mes études dans les ponts, puis dans les

chaussées, mais dans

Le moteur… non… mais quand même je n’ai pas voulu en rester là…

Dans le génie on est tous

Comme ça, on veut toujours voir plus loin… découvrir… J’en ai pas eu pour

longtemps…

J’ai l’habitude de chercher… J’ai vu un truc qui giclait… le gicleur…

Ensuite la bougie

J’ai fait faire l'étincelle… En moins de deux ça y était… j’avais foutu le

feu à la moto

J'étais embarrassé parce que j’avais de l’essence sur ma capote alors j’ai pris

feu

Ça me chauffait… ça me chauffait… Mais quand même j’ai pas perdu mon

sang-froid…

Toujours l’initiative !

Il y avait un herbage â côté, je me suis,

roulé dans l’herbe pour tout

Étouffer… toujours l’initiative !

Mais je n’avais pas fait attention que dans

l’herbage

Il y avait beaucoup de vaches, alors naturellement il y avait beaucoup de…

puis forcément

Je me suis roulé dedans… et plus je me roulais… plus j’en écrasais !

Surtout moi qui suis lourd… J’avais bien appris à l'école: pierre qui roule

n’amasse pas mousse

Mais je vous garantis que si Pierre… il n’a pas ramassé de la mousse moi j’en

ai ramassé…

J'étais plutôt emmoussaillé… Puis pour mes brûlures c'était pas bon…

Je savais bien que l’on

Mettait de la pommade, mais tout de même pas celle-là.

Mais quand même je n’ai

pas perdu le nord…

Toujours l’initiative… Il y avait une marre à côté;

je me suis dit,

je vais plonger

Ça va tout éteindre… Aussitôt dit, aussitôt fait, je plonge jusqu’au fond…

Ca n’a pas loupé … Surtout que je ne sais pas nager alors j’ai eu plus de

facilité

J'étais au fond, je ne pouvais plus remonter alors les copains m’ont repêché;

je me suis retrouvé

À l’hôpital.

Le docteur est venu et m’a dit: «Alors !

Sacré ingénieur !

(parce qu’il savait bien

Que j'étais ingénieur), Tu t’es noyé, tu t’es brûlé… tu t’es jeté dans l’eau

bouillante?

«Je lui dis: «Non, docteur !

Je brûlais, alors, vous comprenez, j’ai plongé !..

Alors il me dit: «Tu as du être transi !

«Je lui dis: «Non, docteur,

j'étais bien couvert !

»

Коли я був молодим, я не хотів бути оперним співаком...

Ні, я хотів бути інженером

Мости, потім дамби;

тож батьки віддали мене до школи;

Я пробув там довго

Я пробув там до дев’ятнадцяти з половиною, бо мені було важко

мій сертифікат

Навчався, тому я залишився там до цього віку, щоб отримати його.

Але ти знаєш,

у школі

Ми не все вчилися, щоб бути інженером з мостів, а потім і в

дороги!

Ні!

Я вивчав це, тому що це було в моїй крові... геній, ініціатива...

Але є

Нехай інші вивчають англійську, тому що вони хочуть піти

Англія

Інші, які вивчали алгебру, тому що хотіли поїхати в Алжир...

Я не знаю, чи ти

Був у великих школах, але це так!

Тоді ви знаєте, коли ми закінчили навчання на інженера з мосту

потім тротуар

Виходячи, ми маємо місце відразу... Тож я, виходячи,

Я починав як дорожній менеджер

Отже, у мене була ініціатива, мені дали команду;

У мене було четверо дорожників

За моїм наказом.

Я мав плани, я розраховував, бо знаєш,

на дорогах... так багато

Діри... стільки каміння... стільки тачок... правильно...

множення

Потім відділи… Нарешті, у мене були навчання на це, це було нормально

І там мене всі добре знали, навіть діти... Здалеку,

вони кричали до мене:

«Інженер!

Інженер!»

Вони знали, що я інженер!

Після цього настав час йти в полк;

тож я подумав собі:

як інженер

Вони мене помітять... Вони, безперечно, до біса поставили мене в генія...

Але я був вдома...

З усіма інженерами!

Мене назвали «інженером з іншого місця»!

Мені навіть телефонували

"світла людина"... для розваги... тому що я був обізнаний у a

секція мотоциклістів

Як розвідник.

На маневрах я б йшов вперед і запалював

мій мотоцикл

Я робив світло.

Одного разу у мене виникла проблема, тому що мій мотоцикл був у салоні

зламатися;

я був

Соромно, бо вчився то в мостах, то в

тротуарів, але в

Двигун... ні... але все одно я не хотів зупинятися на досягнутому...

Ми всі геніальні

Таким чином, ви завжди хочете бачити далі... відкривати... Мені не потрібно було

довгий час…

Я колись дивився...бачив річ, яка бризкала...насадка...

Потім свічка

Я влаштував іскру… Менше ніж за два, що було… Я закрутив

пожежа мотоцикла

Мені було збентежено, тому що у мене було газ на презервативі, тому я взяв

вогонь

Мене гріло... зігрівало... Але все-таки я не втратив свого

холодна кров…

Завжди ініціатива!

Поруч була трава, я думав,

котився в траві за все

Придушення… завжди ініціатива!

Але я не помітив цього в

трава

Корів було багато, тож, природно, було багато...

тоді обов'язково

Я в ньому валявся...і чим більше валявся...тим більше давив!

Особливо я важкий… Я добре вчився в школі: катання каменю

не збирає мох

Але я вам гарантую, що якщо Пітер... він не збирав мох, я буду.

підібрав...

Я був досить каламутний… Тоді для моїх опіків це було недобре…

Я знав, що ми

Нанесіть якусь мазь, але все одно не ту.

Але все одно не маю

не втратив північ...

Завжди ініціатива... Біля нього був ставок;

я сказав собі,

Я збираюся пірнути

Це все погасить... Сказане - зроблене, я пірну на дно...

Не промахнувся... Тим більше, що я не вмію плавати, тому мав більше

легкість

Я був на дні, я більше не міг підійти, тому друзі виловили мене;

Я знайшов себе

До лікарні.

Прийшов лікар і сказав: «Так!

Святий інженер!

(бо він добре знав

Щоб я був інженером), ти втопився, ти згорів... ти кинувся у воду

кипіння?

«Я сказав: «Ні, лікарю!

Я горів, так, знаєте, пірнув!..

Тому він сказав мені: «Ти, мабуть, замерзла!

«Я сказав йому: «Ні, лікарю,

Я був добре покритий!

»