Ricoletto, Act I: Ballad. "Questa o quella" (Duke of Mantua) - Alberto Erede, Orchestra dell'Accademia di Santa Cecilia, Mario Del Monaco

Né sventura per me certo saria

Questa o quella per me pari sono

a quant’altre d’intorno, d’intorno mi vedo;

del mio core l’impero non cedo

meglio ad una che ad altra beltà.

La costoro avvenenza è qual dono

di che il fato ne infiora la vita;

s’oggi questa mi torna gradita,

forse un’altra, forse un’altra doman lo sarà,

un’altra, forse un’altra doman lo sarà.

La costanza, tiranna del core,

detestiamo qual morbo, qual morbo crudele;

sol chi vuole si

serbe fidele;

non v’ha amor, se non v'è libertà.

De' mariti il geloso furore,

degli amanti le smanie derido;

anco d’Argo i cent’occhi disfido

se mi punge, se mi punge una qualche beltà,

se mi punge una qualche beltà.

І це точно не буде для мене нещастям

Те чи інше для мене рівне

до всіх оточуючих, навколо я бачу себе;

від моєї імперії я не поступаю

краще одній красуні, ніж іншій.

Їхня привабливість – це дар

чим доля розквітає життя;

Сьогодні я знову ціную це,

можливо, інший, можливо, інший завтра буде,

інший, можливо, інший завтра буде.

Постійність, тиран серця,

ми ненавидимо, яка хвороба, яка жорстока хвороба;

тільки хто хоче

сербська фіделе;

немає любові, якщо немає свободи.

Ревнива лють чоловіків,

Я сміюся з потягів закоханих;

навіть д’Арго кидає виклик сто очей

якщо це вжалить мене, якщо якась краса вжалить мене,

якщо якась краса вжалить мене.