Fallen. - PUR

Mein Kartenhaus ist wieder eingestürzt

Weil der Wind von mehr als einer Seite kam

All die Farben sind jetzt übermalt

Mir bleibt ein schwarzes Loch und eine Hand

Wenn ich sie hebe wird sie schwer wie Blei

Ist nicht fähig etwas Neues zu bauen

Ich weiß ich könnte wenn ich wollte

Doch wollen können kann ich nicht

Mir fehlt der Mut mich zu trauen

Hinter mir zerschmettert

Glas und Porzelan

Vor mir zerspringt der Spiegel

In dem ich mich sonst sehen kann

Und ich steh bebend mitten drin

Aber noch leben mitten drin

Zwischen den Scherben

Wohin?

Ich mach die Augen zu und lasse mich fallen

Ich hoffe jemand fängt mich auf

Ich dreh mich im Kreis mit verbundenen Augen

Bis mir jemand die Richtung zeigt

Du bist da und streichst mir übers Haar

Du fängst mich auf wie warmer weicher sand

Du beatmest mich mit allem was du bist

Ich fühl die Kraft zurück in meiner Hand

Wenn ich dich so spüre

Dann kommt die Welt zum stehen

Mit dir zusammen könnt ich

Barfuss durchs Scherbenmeer geh

Denn die Wunde heit mit der Zeit

Doch du und ich erleben zu zweit

Trotz aller Scherben

Zu zweit

Ich mach die Augen zu und lasse mich fallen

Ich weiss du fängst mich auf

Ich dreh mich im Kreis mit verbundenen Augen

Bis du mir die Richtung zeigst

Du machst die Augen zu und lässt dich fallen

Und du weisst ich fang dich auf

Du drehst dich im Kreis mit verbundenen Augen

Bis ich dir die Richtung zeig

Du machst die Augen zu und lässt dich fallen

Und du weisst ich fang dich auf -ohhh-

Du drehst dich im Kreis mit verbundenen Augen

Bis ich dir die Richtung zeig

Mach die Augen zu lass dich fallen

Mach die Augen zu

Mach die Augen zu lass dich fallen

Mach die Augen zu…

Мій картковий будиночок знову розвалився

Бо вітер дув не з одного боку

Тепер усі кольори зафарбовані

У мене залишилася чорна діра і рука

Коли я піднімаю її, вона стає важкою, як свинець

Не в змозі побудувати нічого нового

Я знаю, що міг би, якби захотів

Але я не можу хотіти

Мені бракує сміливості довіряти собі

Розбився за мною

скла та порцеляни

Дзеркало розбивається переді мною

У якому я можу інакше бачити себе

А я тремчу посередині

Але все одно живуть посередині

Між осколками

Куди?

Я закриваю очі і дозволяю собі впасти

Сподіваюся, хтось мене зловить

Кручуся по колу із зав’язаними очима

Поки хтось не вкаже мені напрямок

Ти там і гладиш мене по волоссю

Ти ловиш мене, як теплий м'який пісок

Ти дихаєш мене всім, що ти є

Я відчуваю, як сила повертається в свою руку

Коли я відчуваю тебе таким

Тоді світ зупиняється

Я можу з тобою

Ідіть босоніж морем черепків

Бо рана з часом загоюється

Але ми з вами переживаємо разом

Незважаючи на всі осколки

на двох

Я закриваю очі і дозволяю собі впасти

Я знаю, що ти ловиш мене

Кручуся по колу із зав’язаними очима

Поки ти не покажеш мені напрямок

Ви закриваєте очі і дозволяєте собі впасти

І ти знаєш, я зловлю тебе

Ви обертаєтеся по колу із зав’язаними очима

Поки я не покажу вам напрямок

Ви закриваєте очі і дозволяєте собі впасти

І ти знаєш, я зловлю тебе -оооо-

Ви обертаєтеся по колу із зав’язаними очима

Поки я не покажу вам напрямок

Закрийте очі і дозвольте собі впасти

Закрий очі

Закрийте очі і дозвольте собі впасти

Закрий очі…