Der Mann Am Fenster. - PUR

Der alte Mann am Fenster gegenüber

Ist nicht mehr da, jetzt ist das Zimmer leer

Ganz unwillkürlich geht mein Blick hinüber

Daß ich ihn sah, wie lang ist das jetzt her

Zwei steingraue, teilnahmslose Gestalten

Trugen ihn heute Morgen aus dem Haus

Der Verwalter fing gleich an zu verwalten

Und jemand räumte seine Möbel raus

Der Mann am Fenster

Der Mann am Fenster

Wir waren einander wie enge Vertraute

Er, der vom Sessel auf die Straße sah

Ich, der am Schreibtisch auf dem Bleistift kaute

Wenn einer kam — der Andere war schon da

Und wenn die Nacht sich auf die Dächer legte

Nur dort und hier ein helles Fenster blieb

Er, der sich schlaflos in der Stube regte

Und ich, der bis zum Morgengrauen schrieb

Vorm Haus steht ein verbeulter Lieferwagen

Zwei junge Leute haben ihn gebracht

Und Möbel und Kartons hinauf getragen

Sie malen und tapezieren die halbe Nacht

Durchs offene Fenster dringt Musik herüber

Die beiden lächelten mir zu vorhin

Und langsam werde ich mir klar darüber

Daß ich für sie ab heut' der Mann am Fenster bin

Zufällig kam uns dieser bisher

Unveröffentlichte text von reinhard mey in

Die finger und kurz entschlossen entstand

Zu seinem 50. Geburtstag im dezember 1992

Dieses lied.

Da es allen, vor allem auch

Reinhard, mit dem uns eine kollegiale

Freundschaft verbindet, sehr gut gefiel

Beschlossen wir, es euch nicht

Vorzuenthalten

Старий біля вікна навпроти

Вже немає, зараз кімната порожня

Мимоволі мій погляд проходить по ньому

Як давно я його бачила

Дві кам’яно-сірі, безпристрасні фігури

Сьогодні вранці виніс його з дому

Менеджер одразу почав керувати

І хтось прибрав його меблі

Чоловік біля вікна

Чоловік біля вікна

Ми були як близькі довірені особи

Той, хто дивився з крісла на вулицю

Я жую олівець за партою

Якщо один прийшов – другий вже був

А коли на дахи спала ніч

Тільки там і тут залишилося світле вікно

Той, хто безсонно ворушився в кімнаті

І я, що писав до світанку

Перед будинком припаркований побитий фургон

Його привели двоє молодих людей

І винесли меблі та ящики наверх

Вони малюють і папірують півночі

Крізь відкрите вікно лунає музика

Ці двоє посміхнулися мені раніше

І потихеньку я це розумію

Що від сьогодні я для тебе чоловік біля вікна

Це траплялося з нами поки що

Неопублікований текст Рейнхарда Мея в

Пальці і імпульсивно виринали

До свого 50-річчя в грудні 1992 р

Ця пісня.

Бо це все, особливо

Рейнхарда, з яким у нас колегіальна

Дружба зв'язує, дуже сподобалось

Ми вирішили не віддавати його вам

утримано