La Chanson De Catherine - Édith Piaf

Te voil marie, Catherine,

Sans joie et sans amour.

Celui que tu aimes, Catherine,

Est perdu pour toujours…

Qu’ils taient doux, les jours passs,

Mais quoi bon les voquer?

Un oiseau noir crie dans la nuit.

Hier, Catherine, tu as dit «oui»

Et maintenant, il faut danser.

Il faut danser… et oublier.

Pourquoi pleurer, la belle enfant?

Les violons jouent tendrement…

Te voil marie, Catherine,

Sans joie et sans amour.

Celui que tu aimes, Catherine,

Est perdu pour toujours…

Il est au bout de ton jardin,

Un trs vieux chne, o un garon

Avait jadis grav ton nom

Dans un seul coeur, auprs du sien.

Vois-tu, celui qui tu aimais,

Vois-tu, celui qui tant t’aimait…

Eh!

L’oiseau noir… Que me dis-tu?

C’est ce chne qu’il s’est pendu…

Te voil marie, Catherine,

Sans joie et sans amour.

Celui que tu aimes, Catherine,

Est perdu pour toujours…

Petite Catherine, demain matin,

Dans l’eau glace de ton chagrin,

Dans l’eau trange de la mer,

Tu flotteras, les yeux ouverts,

Les yeux ouverts sur ton destin

Et, dans ta robe de satin,

Juste o la mer se mle au ciel,

Tu rejoindras l’amant fidle…

Te voil marie, Catherine,

Marie avec l’amour…

Celui que tu aimes, Catherine,

Est toi pour toujours…

Ось ти, Катерино,

Без радості і без любові.

Той, кого ти любиш, Катерино,

Назавжди втрачено...

Якими солодкими були минулі дні,

Але навіщо їх згадувати?

Чорний птах плаче вночі.

Вчора, Катерино, ти сказала "так"

А тепер нам треба танцювати.

Треба танцювати... і забути.

Чого плакати, гарне дитино?

Ніжно грають скрипки...

Ось ти, Катерино,

Без радості і без любові.

Той, кого ти любиш, Катерино,

Назавжди втрачено...

Він у кінці твого саду,

Дуже старий дуб, де хлопчик

Колись вигравірував твоє ім'я

В одному серці, зі своїм.

Бачиш того, кого любив,

Бачиш, той, хто тебе так любив...

Гей!

Чорний птах... Що ти мені кажеш?

Саме на цьому дубі він повісився...

Ось ти, Катерино,

Без радості і без любові.

Той, кого ти любиш, Катерино,

Назавжди втрачено...

Маленька Катерино, завтра вранці,

У замерзлій воді твого смутку,

У дивній воді моря,

Ти будеш пливти з відкритими очима,

Відкрий очі на свою долю

І в твоїй атласній сукні,

Там, де море зустрічається з небом,

Ви приєднаєтесь до вірного коханця...

Ось ти, Катерино,

Марія з любов'ю...

Той, кого ти любиш, Катерино,

ти назавжди...