Les Gens - Jacques Brel

Belle Jeanette a fauté, je n’en dis pas davantage

Car cela peut arriver à toutes les filles de son âge

Mais lorsque sa mère apprit qu’elle allait être grand-mère

Retentirent tous les cris d’une majuscule colère

Vous parlez, ma bonne dame, de vice, d’immoralité

Mais faites-vous donc un drame des amants que vous avez

Les gens qui ont bonne conscience dans les rues, le soir

Les gens qui ont bonne conscience ont souvent mauvaise mémoire

Et ceux qui se disent beaux parce qu’ils sont des idiots

Et ceux qui se disent malins parce qu’ils ne sont que laids

Et ceux qui se disent heureux parce qu’ils sont des bigots

Et ceux qui se disent bons parce qu’ils sont des niais

Ceux qui ont la tête haute parce qu’ils ont tout appris

Et qui ont l'âme sereine parce qu’ils n’ont rien compris

Les gens qui ont bonne conscience dans les rues, le soir

Les gens qui ont bonne conscience ont souvent mauvaise mémoire

Белль Жанетт звинуватила, я більше не кажу

Бо це може статися з будь-якою дівчиною її віку

Але коли її мама дізналася, що вона збирається стати бабусею

лунали всі крики великого гніву

Ви говорите, міла пані, про порок, про аморальність

Але чи влаштовуєш ти драму з коханців, які у тебе є

Люди з чистою совістю вночі на вулицях

Люди з чистою совістю часто мають погані спогади.

І ті, хто називає себе красивими, тому що вони ідіоти

І ті, хто називає себе розумними, тому що вони лише потворні

І ті, хто каже, що вони щасливі, тому що вони фанати

А ті, що називають себе добрими, бо дурні

Ті, хто високо тримає голову, тому що вони всьому навчилися

І які мають спокійну душу, бо нічого не зрозуміли

Люди з чистою совістю вночі на вулицях

Люди з чистою совістю часто мають погані спогади.