Canto nuovo - Ivano Fossati

Generosa la pioggia generosa sia

che la notte dei pensieri porta via

infinito il rimpianto quando avremo capito

che non tutto sarebbe finito.

Tormentoso il cammino sotto un cielo nero

ma che l’uomo diventi uomo vero

siano dolci le parole se non capiremo

a cantare il dolore torneremo.

Non si muore d’amore ma si muore di fame

penseremo a chi vive come un cane

per un giorno di ricchezza non ci venderemo

ci saràtanto asfalto di meno.

Nel momento in cui le braccia si vorranno fermare

non avremo noi stessi da odiare

generosa la pioggia generosa sia

che la notte dei pensieri porta via.

Хай дощик буде щедрим

що ніч дум забирає

нескінченний жаль, коли ми розуміємо

щоб усе не закінчилось.

Мучильний шлях під чорним небом

але той чоловік стає справжнім чоловіком

слова солодкі, якщо ми їх не розуміємо

співати біль ми повернемося.

Ти не помреш від любові, ти помреш з голоду

ми будемо думати про тих, хто живе, як собака

за день багатства не продамо

асфальту буде набагато менше.

У той момент, коли руки хочуть зупинитися

ми не будемо себе ненавидіти

щедрий будь дощ щедрим

що ніч дум забирає.