Это осень - Ольга Кормухина

Слов больше нет… Засыхаю осенними письмами.

Рыжий рассвет утонул под опавшими листьями.

Снова пою, удержаться нет сил, и не хочется.

Кто-то сказал, что осенний синдром одиночества.

Припев:

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Это осень … Это осень …

А ржавый город вокруг, даже там, где окрашен в зелёное.

Брызнув дождем, небо выльется влагой соленою.

И рыжий кот, безнадежно осипший от холода.

Гимн пропоет, в тишине опустевшего города.

Припев:

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Это осень … Это осень …

Проигрыш.

Слов больше нет… Засыхаю осенними письмами.

Рыжий рассвет утонул под опавшими листьями.

Припев:

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Мы споем, заплачем — это русский стиль.

А как еще иначе душу отвести?

Это осень … Это осень …

Это осень …

Слів більше немає… Засихаю осінніми листами.

Рудий світанок потонув під опалим листям.

Знову співаю, утриматися немає сил, і не хочеться.

Хтось сказав, що осінній синдром самотності.

Приспів:

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Це осінь... Це осінь...

А іржаве місто навколо, навіть там, де пофарбоване в зелене.

Бризнувши дощем, небо виллється вологою солоною.

І рудий кіт, безнадійно осиплий від холоду.

Гімн проспіває, в тиші спорожнілого міста.

Приспів:

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Це осінь... Це осінь...

Програш.

Слів більше немає… Засихаю осінніми листами.

Рудий світанок потонув під опалим листям.

Приспів:

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Ми спаємо, заплачемо — це російський стиль.

А як ще інакше душу відвести?

Це осінь... Це осінь...

Це осінь …