Es geht alles vorüber, es geht alles vorbei - Lale Andersen

Auf Posten in einsamer Nacht,

Da steht ein Soldat und hält Wacht,

Träumt von Hanne und dem Glück,

Das zu Hause blieb zurück.

Die Wolken am Himmel, sie ziehn

Ja alle zur Heimat dahin,

Und sein Herz, das denkt ganz still für sich:

Dahin ziehe einmal auch ich.

Es geht alles vorüber,

Es geht alles vorbei;

Auf jeden Dezember

Folgt wieder ein Mai.

Es geht alles vorüber,

Es geht alles vorbei;

Doch zwei, die sich lieben,

die bleiben sich treu.

Und als sie voll Sehnsucht ihn rief,

Da schrieb er ihr gleich einen Brief:

Liebe Hanne, bleib' mir gut,

Und verliere nicht den Mut!

Denn gibt es auch Zunder und Dreck,

Das alles, das geht wieder weg;

Und vom Schützen bis zum Leutenant,

Da ist die Parole bekannt:

Es geht alles vorüber,

Es geht alles vorbei;

Auf jeden Dezember

Folgt wieder ein Mai.

Es geht alles vorüber,

Es geht alles vorbei;

Doch zwei, die sich lieben,

die bleiben sich treu.

Doch endlich kommt auch mal die Zeit,

Auf die sich der Landser schon freut,

Denn beim Spieß, da liegt schon sein

Unterschrieb’ner Urlaubsschein.

Dann ruht er bei Hannen zu Haus

Im Federbett gründlich sich aus,

Darum fällt der Abschied doppelt schwer,

Doch sie sagt: Jetzt wein ich nicht mehr!

(Jetzt weinst du nicht mehr?)

На пошті в самотню ніч

Стоїть солдат і стежить,

Мрії Ганни і щастя

Дім залишився позаду.

Хмари на небі, вони рухаються

Так, всім додому

І серце тихо собі думає:

Я теж колись переїду туди.

Все минає,

Все проходить;

До кожного грудня

Наступний травень.

Все минає,

Все проходить;

Але двоє, які люблять один одного

вони залишаються вірними собі.

І коли вона покликала його, повна туги,

Тому він одразу написав їй листа:

Дорога Ханне, піклуйся про мене

І не падайте духом!

Бо є ще трут і бруд,

Все, що знову йде;

І від стрільця до лейтенанта,

Слоган добре відомий:

Все минає,

Все проходить;

До кожного грудня

Наступний травень.

Все минає,

Все проходить;

Але двоє, які люблять один одного

вони залишаються вірними собі.

Але нарешті приходить час

На що Ландсер уже з нетерпінням чекає,

Бо біля шампура лежить його

Підписана відпустка.

Потім він відпочиває в будинку Ханнена

Ретельно роздягніться в перині,

Тому попрощатися вдвічі важко

Але вона каже: Тепер я більше не плачу!

(Тепер ти більше не плачеш?)