Не плачь, душа - Вика Цыганова

Сколько пыльных дорог, сколько синих морей

Мне однажды увидеть пришлось.

Но средь белых берез и в кругу тополей,

Я, признаюсь, мне легче жилось.

Там где годы прошли золотые мои,

Меня мама по-прежнему ждет,

И по озеру лодка плывет.

Припев:

Не плачь, душа, не плач душа, не надо,

И грустных песен больше мне не пой.

Под музыку ночного листопада

Вернусь я скоро в край родной.

Сколько муторных дней, сколько длинных ночей

Мне придется до дома идти.

Сколько вьюжных полей и промозглых дождей

Впереди у меня на пути.

Там, где в синий туман, моя юность ушла,

Ждут меня во дворе тополя.

Там когда-то сирень за рекою цвела,

Там еще кто-то помнит меня.

Припев:

Не плачь, душа, не плач душа, не надо,

И грустных песен больше мне не пой.

Под музыку ночного листопада

Вернусь я скоро в край родной.

И когда тихо скрипнет знакомая дверь,

Не смотрите на слезы мои.

Слишком много утрат, слишком много потерь

За спиною осталось вдали.

И пусть красный закат не жалеет огня

И темнеет небесная высь,

Я вернусь, но прошу, не ругайте меня

За мою непутевую жизнь.

Припев:

Не плачь, душа, не плач душа, не надо,

И грустных песен больше мне не пой.

Под музыку ночного листопада

Вернусь я скоро в край родной.

Скільки курних доріг, скільки синіх морів

Мені одного разу побачити довелося.

Але серед білих беріз і в кругу тополь,

Я, зізнаюся, мені легше жилося.

Там де роки минули золоті мої,

Мене мама, як і раніше, чекає,

І по озеру човен пливе.

Приспів:

Не плач, душа, не плач душа, не треба,

І сумних пісень більше мені не співай.

Під музику нічного листопада

Повернуся я скоро в край рідний.

Скільки нудних днів, скільки довгих ночей

Мені доведеться йти додому.

Скільки в'южних полів та промозлих дощів

Попереду у мене на шляху.

Там, де в синій туман, моя юність пішла,

Чекають мене у дворі тополі.

Там колись бузок за рікою цвів,

Там ще хтось пам'ятає мене.

Приспів:

Не плач, душа, не плач душа, не треба,

І сумних пісень більше мені не співай.

Під музику нічного листопада

Повернуся я скоро в край рідний.

І коли тихо скрипнуть знайомі двері,

Не дивіться на сльози мої.

Занадто багато втрат, надто багато втрат

За спиною залишилося вдалині.

І нехай червоний захід не шкодує вогню

І темніє небесна висота,

Я повернусь, але прошу, не лайте мене

За моє недолуге життя.

Приспів:

Не плач, душа, не плач душа, не треба,

І сумних пісень більше мені не співай.

Під музику нічного листопада

Повернуся я скоро в край рідний.