Pauvre Georges-Andrè - Charles Trenet

Quand Georges André revient de la chasse,

Sa sœur aînée fait la grimace,

Sa bonne maman quitte son canevas.

Dans leur logement, plus rien ne va.

Les petits enfants, dans leur litière,

Ne savent plus dire leurs prières

Et le Bon Dieu, du haut des cieux,

Espère qu’un jour ça ira mieux.

On voit aussi, dans la cuisine,

Sa mère penchée sur la bassine.

Que peut-elle bien encore laver

Qu’elle n’a pas encore achevé?

Elle nettoie sa gibecière

Qu’elle transforme en souricière.

La maison sera dans de beaux draps

Mais après ça, y aura plus de rats.

Un certain soir, pris de panique,

Notre ami part pour Salonique.

Il est reçu par le Sultan

Mais comme il sue,

C’est insultant.

Un gros balourd d’eunuque l’enferme

A double tour dans une ferme

Où l’on fabrique du reblochon

Avec des tripes de cochon.

Quand il reviendra de sa croisade,

Il retrouvera tout le monde maussade,

Sa pipe en terre

Boudant un peu,

Toutes ses affaires passées au bleu,

Le garde-manger sur les armoires,

La bonne changée en bête noire,

Le gaz coupé, le puits à sec,

Occupé par un drôle de mec,

Le gaz coupé le puits à sec,

Occupé par un drôle de mec.

Eh bien qu’est-ce que vous faites-là vous dans ce puits?

Il ne faut pas rester là.

Il faut partir.

Ce n’est pas une maison d’habitation,

C’est mon puits !

Allez, allez, partez !

Pauvre Georges André.

C’est fini.

Коли Жорж Андре повертається з полювання,

Її старша сестра кривиться,

Його добра мати залишає своє полотно.

У їхньому житлі нічого не йде.

Маленькі діти в посліді,

Більше не можуть вимовляти свої молитви

І Господь добрий, з висоти небес,

Сподіваюся, одного дня стане краще.

Ми також бачимо, на кухні,

Його мати схилилася над тазом.

Що ще вона може змити

Що вона ще не закінчила?

Вона чистить свій ігровий мішок

Яку вона перетворює на мишоловку.

Будинок буде в хорошому стані

Але після цього щурів стане більше.

Одного вечора в паніці,

Наш друг їде в Салоніки.

Його приймає султан

Але коли він потіє,

Це образливо.

Великий незграбний євнух замикає його

Подвійна вежа на фермі

Де роблять Reblochon

Зі свинячими кишками.

Коли він повертається зі свого хрестового походу,

Він знайде всіх похмурими,

Його глиняна труба

трохи похмурившись,

Всі його речі зблідли до синього,

Комора на шафах,

Служниця перетворилася на чорного звіра,

Газ припинили, колодязь висох,

Зайнятий кумедним хлопцем,

Газ вирізав колодязь насухо,

Окупований кумедним хлопцем.

Ну що ти робиш у цій криниці?

Вам не потрібно залишатися там.

Нам потрібно йти.

Це не житловий будинок,

Це мій колодязь!

Іди, йди, йди!

Бідний Жорж Андре.

Це кінець.