Une Femme Seule - IAM

Je me rappelle il y a maintenant beaucoup d’années

Dans les recoins de ma mémoire je ne puis oublier

II y a des choses indélébiles qui mutilent

Difficiles épousent ma peau comme un textile

Ville hostile des ombres qui se faufilent

Ne laissant aucune chance à cette créature de Dieu

Qui fut tentée par un reptile

Souffrir en silence elle disait ainsi soit-il

Elle était née dans un quartier où vivaient les immigrés

Famille nombreuse difficile d'étudier

Plus d'école la rue tenait le monopole des vols

Je te prie de croire que sa vie n'était pas drôle

Ainsi peu de temps après

À 17 ans elle a décidé de se marier

Je demande le respect et pour ceux qui le veulent

Écoutez donc le récit de la vie d’une femme seule

''Seule, alors qu’elle voudrait aimer''

Elle fut rapidement enceinte et eut un garçon

Par manque d’argent elle a perdu le second

Tel un dicton fatal incontournable

Le destin se déchaîne elle accoucha du 3ème

Il n’avait pas beaucoup d’argent il était souvent absent

Elle nourrissait sa famille avec 8 francs pourtant

Pour ne pas perdre son temps combler son manque d’enseignement

Elle étudiait pendant qu’elle s’occupait

De la maison de frotter de laver

Ses fils qui ne comprenaient pas la regardaient

Se souviennent désormais de l’avoir toujours vu trimer

Elle aspirait au bonheur

Malgré sa main sur son front empli de sueur

Car elle rêvait un jour de partir

De quitter ce trop plein de déceptions de mauvais souvenirs

Mais 5 ans auparavant ses décisions furent veules

Elle comprit qu’elle risquait de devenir une femme seule

''Seule, alors qu’elle voudrait aimer''

Je me souviens ces soirs elle attendait son mari

Des heures entières à la fenêtre en vain ainsi

Cette situation demeura quelques années

Un jour il vint décidé à la quitter

D’un commun accord le divorce fut prononcé

Si longtemps après putain ce qu’elle devait l’aimer !

Si douce et si patiente

Et encore arriver à trouver un terrain d’entente

Elle était digne fière responsable comme une mère

Ignorant la solitude qui la prit dans ses serres

Le jour la tête haute impassible elle restait

La nuit dans sa chambre elle se cachait pour pleurer

Elle travaillait faisait deux jobs en même temps

Pour pouvoir payer des vêtements décents à ses enfants

Les élever dans le droit chemin

À rester calme et sain, à respecter son prochain

Le matin se réveillait sur une musique triste

Que de lassitude et que de sacrifices

C’est l’histoire noire qu’il faut croire

Pour voir le courage et la sagesse rare d’une femme seule

''Seule, alors qu’elle voudrait aimer''

J’ai vu trop de larmes dans ses yeux verts, résolue

À accepter la fatalité qui l'écrasait

Sous le poids de son importance

Elle disait seulement ne pas avoir eu de chance

Mais savait au fond d’elle qu’on ne vient qu’une fois sur terre

Et la malchance est une très mauvaise excuse

L’enfer amer qu’elle vivait comparé à sa bonté

N'était pas mérité pour vous dire la vérité

Si bien qu’un jour elle a décidé de s’en aller

Loin de Marseille pour pouvoir recommencer

Laissant derrière elle ce qu’elle aimait le plus

Ses 2 fils et beaucoup de soucis

L’attendaient malgré ça désormais elle est heureuse

Elle a beaucoup d’amis et un mari, sérieuse

Cependant lucide en reconnaissant

Que sa vie n’a vraiment commencé qu'à 35 ans

Cela vous semble bête mais songez-y

Perdez votre jeunesse où est le sens de la vie?

Si je vous parle de cette manière sincère, ouverte

C’est que cette femme seule était ma mère

Зараз я пам'ятаю багато років тому

У закутках пам'яті я не можу забути

Є незмивні речі, які калічать

Міцно обійми мою шкіру, як тканину

Вороже місто таємних тіней

Не даючи цій Божій створінні жодного шансу

Якого спокусив гад

Постраждай мовчки вона сказала так і буде

Вона народилася в районі, де жили іммігранти

Багатодітна сім'я складна для навчання

Немає більше шкіл, вулиця мала монополію на крадіжки

Будь ласка, повірте, що його життя не було веселим

Тож незабаром після того

У 17 років вирішила вийти заміж

Прошу поваги і до тих, хто цього хоче

Послухайте історію життя самотньої жінки

«Сама, коли вона хотіла б любити»

Незабаром вона завагітніла і народила хлопчика

Через безгрошів'я втратила другого

Як неминучий фатальний вислів

Доля розкута вона народила 3-го

У нього не було багато грошей, він часто був у від'їздах

Хоча вона годувала сім'ю на 8 франків

Щоб не витрачати час, щоб компенсувати недолік навчання

Вона вчилася, поки була зайнята

Домашній скраб для вмивання

Її сини, які не розуміли, дивилися на неї

Тепер пам’ятайте, що завжди бачили, як він трудиться

Вона прагнула щастя

Не дивлячись на його спітніле чоло

Тому що вона мріяла одного дня піти

Залишити це занадто повно розчарувань поганих спогадів

Але 5 років тому його рішення були слабкими

Вона зрозуміла, що їй загрожує залишитися самотньою жінкою

«Сама, коли вона хотіла б любити»

Пам'ятаю ті ночі, коли вона чекала чоловіка

Цілі години за вікном так даремно

Така ситуація зберігалася кілька років

Одного разу він прийшов, вирішивши залишити її

За обопільною згодою було оголошено про розірвання шлюбу

Так довго після того, як їй довелося любити його!

Такий милий і такий терплячий

І все одно вдається знайти спільну мову

Вона гідна гордості, відповідальна, як мати

Не підозрюючи про самотність, яка взяла її в пазурі

Протягом дня вона залишалася незворушною з високо піднятою головою

Вночі в своїй кімнаті вона ховалася, щоб поплакати

Вона працювала, виконуючи дві роботи одночасно

Щоб мати можливість дозволити своїм дітям гідний одяг

Виховуйте їх правильно

Бути спокійним і здоровим, поважати інших

Ранок прокинувся під сумну музику

Яка втома і які жертви

Це чорна історія, якій ви повинні повірити

Побачити рідкісну мужність і мудрість самотньої жінки

«Сама, коли вона хотіла б любити»

Я бачив занадто багато сліз в її зелених очах, рішучих

Прийняти фатальність, яка його розчавила

Під тягарем своєї важливості

Вона просто сказала, що їй не пощастило

Але в глибині душі знав, що на землю приходиш лише раз

А невдача — дуже погане виправдання

Гірке пекло, в якому вона жила, порівняно з її добротою

Не мав права говорити тобі правду

Тому одного дня вона вирішила піти

Подалі від Марселя, щоб ми могли почати спочатку

Залишивши те, що любила найбільше

Його 2 сини і багато турбот

Незважаючи на це, чекав на неї, тепер вона щаслива

У неї багато друзів і чоловік, серйозний

Проте ясний у розпізнаванні

Що його життя по-справжньому не почалося до 35 років

Звучить безглуздо для вас, але подумайте про це

Втратити молодість де сенс життя?

Якщо я буду говорити з вами так щиро, відкрито

Справа в тому, що ця одна жінка була моєю матір'ю