По звериным тропам - Аркона

По звериным тропам, по дремучим следам

Я пройду по снегам и приду в никуда.

Я приду в никуда, перед древом склонюсь,

Разведу яр — огонь и к богам помолюсь.

Темна — ноченька, ты укутай меня!

Яр — огонь, обогрей на закате дня.

На закате дня колени преклоню,

Предкам о беде я поведаю.

Теплую кровинушкой сердце обливалось

И языческим богам, что люблю, призналась.

Макошь, судьбы ты сплети с молодцем навечно!

Требу малую прими и поклон сердечный.

По звериным тропам, средь деревьев густых,

Пробегу, пролечу, заметая следы.

Заметая следы неведомых зверей.

Мое сердце стучит с каждым шагом сильней.

Темна — ноченька, ты укутай меня!

Яр — огонь, обогрей на закате дня.

На закате дня колени преклоню,

Предкам о беде я поведаю.

Я приворожу ясна — сокола,

Прилетит ко мне ясно — сокол мой.

Кем бы не был ты, черным вороном,

По звериным тропам уведу за собой.

По звірячих стежках, по дрімучих слідах

Я пройду по снігах і прийду в нікуди.

Я прийду в нікуди, перед деревом схилюся,

Розведу яр - вогонь і до богів помолюся.

Темна — ноченько, ти укутай мене!

Яр - вогонь, обігрів на заході дня.

На заході дня коліна схилю,

Предкам про біду я розповім.

Теплу кровинушку серце обливалося

І язичницьким богам, що люблю, зізналася.

Макоше, долі ти сплети з молодцем надовго!

Вимагаю малу прийми і поклон серцевий.

По звірячих стежках, серед дерев густих,

Пробігу, пролікую, помітаючи сліди.

Помітаючи сліди невідомих звірів.

Моє серце стукає з кожним кроком сильніше.

Темна — ноченько, ти укутай мене!

Яр - вогонь, обігрів на заході дня.

На заході дня коліна схилю,

Предкам про біду я розповім.

Я приворожую ясна — сокола,

Прилетить до мене ясно сокол мій.

Ким би не був ти, чорним вороном,

По звірячих стежках відведу за собою.