Le grand voyage du pauvre négre - Édith Piaf

Soleil de feu sur la mer Rouge.

Pas une vague, rien ne bouge.

Dessus la mer, un vieux cargo

Qui s’en va jusqu'à Bornéo

Et, dans la soute, pleure un nègre,

Un pauvre nègre, un nègre maigre,

Un nègre maigre dont les os

Semblent vouloir trouer la peau.

«Oh yo… Oh yo…

Monsieur Bon Dieu, c’est pas gentil.

Moi pas vouloir quitter pays.

Moi vouloir voir le grand bateau

Qui crach' du feu et march' sur l’eau

Et, sur le pont, moi j’ai dormi.

Alors bateau il est parti

Et capitaine a dit comm' ça:

„Nègre au charbon il travaill’ra.“

Monsieur Bon Dieu, c’est pas gentil.

Moi pas vouloir quitter pays.

Oh yo… Oh yo…»

Toujours plus loin autour du monde,

Le vieux cargo poursuit sa ronde.

Le monde est grand… Toujours des ports…

Toujours plus loin… Encore des ports…

Et, dans la soute, pleure un nègre,

Un pauvre nègre, un nègre maigre,

Un nègre maigre dont les os

Semblent vouloir trouer la peau.

«Oh yo… Oh yo…

Monsieur Bon Dieu, c’est pas gentil.

Y’en a maint’nant perdu pays.

Pays à moi, très loin sur l’eau,

Et moi travaille au fond bateau.

Toujours ici comm' dans l’enfer,

Jamais plus voir danser la mer,

Jamais plus voir grand ciel tout bleu

Et pauvre nègre malheureux.

Monsieur Bon Dieu, c’est pas gentil,

Moi pas vouloir quitter pays.

Oh yo… Oh yo…»

Au bout du ciel, sur la mer calme,

Dans la nuit claire, il voit des palmes,

Alors il crie: «C'est mon pays !»

Et dans la mer il a bondi

Et dans la vague chante un nègre,

Un pauvre nègre, un nègre maigre,

Un nègre maigre dont les os

Semblent vouloir trouer la peau.

Oh yo… Oh yo…

Monsieur Bon Dieu, toi bien gentil,

Ramener moi dans mon pays.

Mais viens Bon Dieu… Viens mon secours,

Moi pas pouvoir nager toujours.

Pays trop loin pour arriver

Et pauvre nègre fatigué.

Ça y est… Fini … Monsieur Bon Dieu …

Adieu pays… Tout l’monde adieu…

Monsieur Bon Dieu, c’est pas gentil.

Moi pas vouloir quitter pays.

Oh yo… Oh yo…

Палаюче сонце на Червоному морі.

Ні хвилі, ніщо не рухається.

Над морем старий вантажний корабель

Хто їде на Борнео

А в трюмі негр плаче,

Бідний негр, худий негр,

Худий негр, кістки якого

Здається, хочуть проткнути шкіру.

«О, йо… О, йо…

Господи, це неприємно.

Я не хочу залишати країну.

Я хочу побачити великий корабель

Хто плює вогнем і ходить по воді

А на палубі я спав.

Тож він пішов із човна

А капітан сказав так:

«Вугільний негр, він працюватиме».

Господи, це неприємно.

Я не хочу залишати країну.

О, йо... О, йо..."

Все далі по світу,

Старий вантажний корабель продовжує свої обходи.

Світ великий... Завжди порти...

Завжди далі… Більше портів…

А в трюмі негр плаче,

Бідний негр, худий негр,

Худий негр, кістки якого

Здається, хочуть проткнути шкіру.

«О, йо… О, йо…

Господи, це неприємно.

Зараз є втрачені країни.

Земля моя, далеко на воді,

А я працюю на дні човна.

Завжди тут, як у пеклі,

Ніколи більше не побачу танці моря,

Ніколи більше не побачити великого синього неба

І бідний нещасний негр.

Господин Боже, це неприємно,

Я не хочу залишати країну.

О, йо... О, йо..."

На краю неба, на тихому морі,

В ясну ніч він бачить пальми,

Тому він кричить: "Це моя країна!"

І він кинувся в море

А в хвилі співає негр,

Бідний негр, худий негр,

Худий негр, кістки якого

Здається, хочуть проткнути шкіру.

Ой йо... Ой йо...

Месьє Бон Дьє, ви дуже добрий,

Поверни мене в мою країну.

Але прийди, Боже добрий... прийди мене на допомогу,

Я не завжди можу плавати.

Країна занадто далека, щоб приїхати

І бідний втомлений негр.

Ось і все... Готово... Господи Боже...

До побачення країно... До побачення всі...

Господи, це неприємно.

Я не хочу залишати країну.

Ой йо... Ой йо...