Kleine Schwalbe (Für die Heimkehr ist es nie zu spät) - Mireille Mathieu

Ich denk an die Zeit

Als ich siebzehn —

Mein Zuhause

Das war mir so lieb

Und doch kannte keiner die Träume

Die ich heimlich ins Tagebuch schrieb

Kleine Schwalbe

So stand dort zu lesen

Du fliegst hinaus im goldnen Sonnenschein!

Ich möchte auch einmal die ferpen Länder sehen!

Leb wohl

Mama

Mich hält nichts mehr daheim!

Wenn ich heut von dir geh

Das mußt du mir verzeihn!

Und dann ist mein Traum wahr geworden

Und ich ging endlich fort von Zuhaus

So schön war das Jahr in der Fremde

Doch das Heimweh

Es zog mich nach Haus

Kleine Schwalbe

So dachte ich im Herzen

Du fliegst nach Haus im goldnen Sonnenschein

Ich möchte auch einmal die Heimat wiedersehen!

Glaub mir

Mama

Ich wär so gern daheim!

Wenn ich einst von dir ging

Das mußt du mir verzeihn!

Und ich reiste zurück

Weil ich wußte

Dass zu Haus die Türe offensteht!

Und Mama nahm mich wieder in die Arme

Für die Heimkehr

Da ist es nie zu spät!

Für die Heimkehr

Da ist es nie zu spät!

Я думаю про час

Коли мені було сімнадцять —

мій дім

Мені це так сподобалося

А снів ніхто не знав

Що я таємно записав у щоденник

маленька ластівка

Так там сказано

Ви летите на золотому сонці!

Я також хотів би побачити ferpen країни!

прощання

мумія

Більше ніщо не тримає мене вдома!

Якщо я покину тебе сьогодні

Ви повинні мені за це пробачити!

І тоді моя мрія здійснилася

І я нарешті пішов з дому

Рік за кордоном був таким прекрасним

Але туга за домом

Це потягнуло мене додому

маленька ластівка

Це те, що я думав у своєму серці

Ти летиш додому в золотому сонці

Я теж хотів би знову побачити свою Батьківщину!

Повір мені

мумія

Я хотів би бути вдома!

Якби я коли-небудь залишив тебе

Ви повинні мені за це пробачити!

І я поїхав назад

Бо я знав

Щоб двері вдома відкриті!

І мама знову взяла мене на руки

Для повернення додому

Це ніколи не надто пізно!

Для повернення додому

Це ніколи не надто пізно!