Eu Sou Neguinha? - Caetano Veloso

Eu tava encostad’ali minha guitarra

No quadrado branco vídeo papelão

Eu era o enigma, uma interrogação

Olha que coisa mais que coisa à toa, boa boa boa boa boa

Eu tava com graça…

Tava por acaso ali, não era nada

Bunda de mulata, muque de peão

Tava em Madureira, tava na bahia

No Beaubourg no Bronx, no Brás e eu e eu e eu e eu

A me perguntar: Eu sou neguinha?

Era uma mensagem lia uma mensagem

Parece bobagem mas não era não

Eu não decifrava, eu não conseguia

Mas aquilo ia e eu ia e eu ia e eu ia e eu ia e eu ia

Eu me perguntava: era um gesto hippie, um desenho estranho

Homens trabalhando, pare, contramão

E era uma alegria, era uma esperança

E era dança e dança ou não ou não ou não ou não ou não tava perguntando:

Eu sou neguinha?

Eu sou neguinha?

Eu sou neguinha?

Eu tava rezando ali completamente

Um crente, uma lente, era uma visão

Totalmente terceiro sexo totalmente terceiro mundo terceiro milênio carne nua

nua nua nua nua nua nua

Era tão gozado

Era um trio elétrico, era fantasia

Escola de samba na televisão

Cruz no fim do túnel, becos sem saída

E eu era a saída, melodia, meio-dia dia dia

Era o que dizia: Eu sou neguinha?

Mas via outras coisas: via o moço forte

E a mulher macia den’da escuridão

Via o que é visível, via o que não via

O que a poesia e a profecia não vêem mas vêem, vêem, vêem, vêem, vêem,

É o que parecia

Que as coisas conversam coisas surpreendentes

Fatalmente erram, acham solução

E que o mesmo signo que eu tenho ler e ser

É apenas um possível ou impossível em mim em mim em mil em mil em mil

E a pergunta vinha:

Eu sou neguinha?

Eu sou neguinha?

Я прихилив туди свою гітару

На білому квадратному відеокартоні

Я був загадкою, знаком питання

Подивіться, яка річ більше, ніж просто річ, добре добре добре добре добре

Я був з благодаттю…

Я там був випадково, нічого

Мулат осел, пішак muque

Я був у Мадурейрі, я був у Баїї

У Бобур в Бронксі, в Брас і я і я і я і я

Щоб запитати мене: я неґінья?

Це було повідомлення, прочитане повідомлення

Звучить безглуздо, але це не так

Я не міг розшифрувати, я не міг

Але це я збирався, я збирався

Я запитав себе: чи це жест хіпі, дивний малюнок

Чоловіки працюють, зупиняються, проти дорожнього руху

І це була радість, це була надія

І це був танець і танцювати чи ні, чи ні, чи ні, чи ні, або я не питав:

Я чорний?

Я чорний?

Я чорний?

Я повністю молився там

Віруюча людина, лінза, була баченням

Повністю третя стать, повністю третій світ третього тисячоліття оголеної плоті

ню ню ню ню ню ню

це було так весело

Це було електричне тріо, це було фентезі

 Школа самби на телебаченні

Хрест в кінці тунелю, тупики

І я був виходом, мелодією, полуденним днем

Це було те, що було сказано: я неґвінья?

Але я бачив інше: бачив сильного юнака

І м’яка жінка в темряві

Я бачив те, що видно, я бачив те, чого не бачив

Чого не бачать поезія й пророцтва, а бачать, бачать, бачити, бачити, бачити,

Ось як це виглядало

Ці речі говорять про дивовижні речі

Фатально вони роблять помилки, вони знаходять рішення

І той самий знак, який я маю читати і бути

Це просто можливе чи неможливе в мені в мені в тисячі через тисячу з тисячі

І виникло питання:

Я чорний?

Я чорний?