Новая истерика - 23

Жил, пел, не прозрел,

Только жилы тянул.

Столько слов на листах -

Всё в комок и под стул!

Если собрать эти комочки по миру,

Можно гору насыпать чуть повыше Памира.

В горле ком – не знаком

В зеркале человек.

Раньше он не терпел суеты дискотек,

Но завтра он будет честно пытаться

Повторить в новом клубе их повадки и танцы…

Кто сказал, что от одиночества

Не умирают?

Измажь свои белые перья –

И только тогда они возьмут тебя в стаю!

Кто сказал, что от одиночества

Не умирают?

Измажь свои белые перья –

И только тогда они возьмут тебя в стаю!

Вокруг темнеют воды волн,

И звёзды красят небосклон…

Готов обратно повернуть!

И новая истерика –

Вокруг не видно берега,

И ты бежишь… Куда-нибудь!

Кто сказал, что от одиночества

Не умирают?

Измажь свои белые перья –

И только тогда они возьмут тебя в стаю!

Кто сказал, что от одиночества

Не умирают?

Измажь свои белые перья –

И только тогда они возьмут тебя в стаю!

Жив, співав, не прозрів,

Тільки жили тягнув.

Стільки слів на листах

Все в грудку і під стілець!

Якщо зібрати ці грудочки по світу,

Можна гору насипати трохи вище за Памір.

У горлі кому – не знайомий

У дзеркалі людина.

Раніше він не терпів суєти дискотек,

Але завтра він чесно намагатиметься

Повторити в новому клубі їхні звички та танці.

Хто сказав, що від самотності

Чи не вмирають?

Вимасти своє біле пір'я –

І тільки тоді вони візьмуть тебе до зграї!

Хто сказав, що від самотності

Чи не вмирають?

Вимасти своє біле пір'я –

І тільки тоді вони візьмуть тебе до зграї!

Навколо темніють води хвиль,

І зірки фарбують небосхил...

Готовий назад повернути!

І нова істерика –

Навколо не видно берега,

І ти біжиш… Кудись!

Хто сказав, що від самотності

Чи не вмирають?

Вимасти своє біле пір'я –

І тільки тоді вони візьмуть тебе до зграї!

Хто сказав, що від самотності

Чи не вмирають?

Вимасти своє біле пір'я –

І тільки тоді вони візьмуть тебе до зграї!