Блюз - 23

Дни снимают с меня стружку:

Утро.

Будильник.

Щётка.

Кружка.

Каждый день снимает стружку:

Утро.

Будильник.

И чёртова кружка!

Но каждый шкаф помнит щебет птиц.

«Я» – всё ещё «я», за тысячью лиц…

Люди грузят.

В груди жаба.

Вера.

Надежда.

Любовь… слава.

Люди грузят!

В груди – жаба.

Вера, надежда – всё слабо…

Но каждый сухарь знал свежесть росы.

Есть то, над чем не властны даже часы…

Всё не понять, но что-то просто:

Есть суки и твари.

Есть братья и сёстры.

Всё не понять, но что-то просто:

Суки и твари!

Братья и сёстры…

Вода или высохнет, или будет течь,

Ей наплевать на игры и стоимость свеч.

Кто я теперь?

Решайте сами.

Лёд?

Пламень?

Воздух?

Камень?

Кто я теперь?

Решайте сами.

Лёд?

Пламень?

Воздух?

Камень?

Можно выкрасить снег в оранжевый цвет.

Он растает, взлетит, упадёт, не оранжевым, нет…

Дні знімають із мене стружку:

Ранок.

Будильник.

Щітка.

Кухоль.

Щодня знімає стружку:

Ранок.

Будильник.

І чортовий кухоль!

Але кожна шафа пам'ятає щебет птахів.

"Я" - все ще "я", за тисячею осіб ...

Люди вантажать.

У грудях жаба.

Віра.

Надія.

Кохання… слава.

Люди вантажать!

У грудях – жаба.

Віра, надія все слабко.

Але кожен сухар знав свіжість роси.

Є те, над чим не владний навіть годинник…

Все не зрозуміти, але щось просто:

Є суки та тварюки.

Є брати та сестри.

Все не зрозуміти, але щось просто:

Суки та тварюки!

Брати і сестри…

Вода або висохне, або тектиме,

Їй наплювати на ігри та вартість свічок.

Хто ж я тепер?

Вирішуйте самі.

Лід?

Полум'я?

Повітря?

Камінь?

Хто ж я тепер?

Вирішуйте самі.

Лід?

Полум'я?

Повітря?

Камінь?

Можна пофарбувати сніг у помаранчевий колір.

Він розтане, злетить, впаде, не помаранчевим, ні…