L’âme Des Poètes - Charles Trenet

Longtemps, longtemps, longtemps

Après que les poètes ont disparu

Leurs chansons courent encore dans les rues

La foule les chante un peu distraite

En ignorant le nom de l’auteur

Sans savoir pour qui battait leur cœur

Parfois on change un mot, une phrase

Et quand on est à court d’idées

On fait la la la la la la

La la la la la la

Longtemps, longtemps, longtemps

Après que les poètes ont disparu

Leurs chansons courent encore dans les rues

Un jour, peut-être, bien après moi

Un jour on chantera

Cet air pour bercer un chagrin

Ou quelqu’heureux destin

Fera-t-il vivre un vieux mendiant

Ou dormir un enfant

Tournera-t-il au bord de l’eau

Au printemps sur un phono

Longtemps, longtemps, longtemps

Après que les poètes ont disparu

Leur âme légère et leurs chansons

Qui rendent gais, qui rendent tristes

Filles et garçons

Bourgeois, artistes

Ou vagabonds

Довго, довго, довго

Після того, як поети пішли

Їхні пісні досі лунають вулицями

Натовп співає їх трохи розсіяно

Ігнорування імені автора

Не знаючи, за кого б’ється їхнє серце

Іноді ми змінюємо слово, речення

І коли у нас закінчуються ідеї

Йдемо ла-ля-ля-ля-ля-ля

Ла-ла-ля-ла-ла-ля

Довго, довго, довго

Після того, як поети пішли

Їхні пісні досі лунають вулицями

Одного разу, можливо, довго після мене

Одного дня ми будемо співати

Ця мелодія розгойдує смуток

Або якась щаслива доля

Чи змусить він жити старого жебрака

Або спати дитину

Чи повернеться воно до краю води

Навесні на патефоні

Довго, довго, довго

Після того, як поети пішли

Їх світла душа і їхні пісні

Які радують, які засмучують

Дівчата й хлопці

Буржуа, художники

Або мандрівники