Как не любить мне эту землю - Вокальный квартет «Улыбка», Ансамбль п/у Анатолия Цадиковского, Валентин Левашов

Как не любить мне эту землю,

Где мне дано свой век прожить,

И эту синь, и эту зелень,

И тропку тайную во ржи!

Мне хорошо в твоих раздольях,

Моя любовь, моя земля.

Крестьянка русская в ладонях

Весною нянчила тебя…

Как не любить мне эту пашню,

Что битва кровью обожгла!

Как не забыть мне правду павших

Крестьян из нашего села!

Земля, под грозами ты мокла,

Сквозь вьюги шла и ожила.

Скажи, а все ли сделать смог я,

Чтоб ты любить меня могла?..

Когда к тебе я припадаю,

В туманной нежности полей,

В твоем тепле я вспоминаю

Ладони матери моей.

Как не любить мне эту землю!..

Як не любити мені цю землю,

Де мені дано свій вік прожити,

І цю синь, і цю зелень,

І стежку таємну віржі!

Мені добре в твоїх роздоллях,

Моє кохання, моя земля.

Селянка російська в долонях

Весною няньчила тебе...

Як не любити мені цю ріллю,

Що битва кров'ю обпекла!

Як не забути мені правду полеглих

Селян з нашого села!

Земля, під грозами ти мокла,

Крізь завірюхи йшла і ожила.

Скажи, а все зробити зміг я,

Щоб ти любити мене могла?..

Коли до тебе я припадаю,

У туманній ніжності полів,

У твоєму теплі я згадую

Долоні матері моєї.

Як не любити мені цю землю!