Arraial - Kátia Guerreiro

Acabou o arraial

Folhas e bandeiras já sem cor

Tal qual aquele dia em que chegaste

Tal qual aquele dia, meu amor

Para quê cantar

Se longe já não ouves

O nosso canto ainda está na fonte

E o nosso sonho, nas estrelas do horizonte

Ainda nasce a lua nos moinhos

Ainda nasce o dia sobre os montes

Ainda vejo a curva do caminho

Ainda os mesmos sons, as mesmas fontes

Sabes meu amor não estou sozinho

Pelas salas do silencio em que te escuto

Abro as janelas ainda cheira a rosmaninho

Vejo-me ao espelho e ainda vejo luto

Abro as janelas ainda cheira a rosmaninho

Vejo-me ao espelho e ainda vejo luto

Табір закінчився

Безбарвне листя і прапори

Як того дня, коли ти приїхав

Як того дня, моя любов

навіщо співати

Далеко вже не чути

Наш куточок досі біля витоку

І наша мрія, у горизонті зірок

У млинах ще сходить місяць

День ще піднімається над горами

Я все ще бачу криву шляху

Все ті ж звуки, ті ж джерела

Ти знаєш моє кохання, я не один

Крізь кімнати тиші, в якій я чую тебе

Я відкриваю вікна, все ще пахне розмарином

Я бачу себе в дзеркалі і все ще бачу горе

Я відкриваю вікна, все ще пахне розмарином

Я бачу себе в дзеркалі і все ще бачу горе