Дышу тобой - 140 Д

Тишина?

Нет, просто больше нет слов.

Прошу, не освобождай от этих оков.

Верни мне наши ночи без сна.

Хочу не «Прощай!», хочу «Навсегда!»

Не молчи, если есть, что сказать.

Я устал молчанием дышать.

Это сон?

Нет, в первый раз не сплю.

Позови меня сердцем и я приду.

Свет в темноте?

Нет, — это ты.

Могу отпустить, не могу уйти.

Не верил, что когда-то еще скажу.

Но, же тем, мон ами, я тобой дышу.

Припев:

В пору дождей и в зной мне нужен голос твой.

Та, с кем делил прибой, я дышу тобой.

На холсте рисую образ твой.

Да, еще болит, значит, живой.

Прости, я не готов был меняться.

Не умею летать, придется остаться.

Ты прилетай, когда отступят холода.

Если что, то вот моя рука.

Моя память не дает мне смириться.

Я тебя отпускаю милая птица.

Свет в темноте?

Нет, — это ты.

Я смог отпустить, но не смог уйти.

Не верил, что когда-то еще скажу,

Но, же тем, мон ами, я тобой дышу.

Припев:

В пору дождей и в зной мне нужен голос твой.

Та, с кем делил прибой, я дышу тобой.

В пору дождей и в зной мне нужен голос твой.

Та, с кем делил прибой, я дышу тобой.

Тиша?

Ні, просто більше нема слів.

Прошу, не звільняй від цих кайданів.

Поверни мені наші ночі без сну.

Хочу не «Прощавай!», хочу «Назавжди!»

Не мовчи, якщо є що сказати.

Я втомився мовчанням дихати.

Це сон?

Ні, вперше не сплю.

Поклич мене серцем і я прийду.

Світло в темряві?

Ні це ти.

Можу відпустити, не можу піти.

Не вірив, що колись ще скажу.

Але тим самим монамі, я тобою дихаю.

Приспів:

В дору і в спеку мені потрібен голос твій.

Та, з ким ділив прибій, я дихаю тобою.

На полотні малюю образ твій.

Так, ще болить, отже, живий.

Вибач, я не готовий був змінюватися.

Не вмію літати, доведеться лишитися.

Ти прилітай, коли відступлять холоди.

Якщо що, то ось моя рука.

Моя пам'ять не дає мені змиритися.

Я тебе відпускаю милий птах.

Світло в темряві?

Ні це ти.

Я зміг відпустити, але не зміг піти.

Не вірив, що колись ще скажу,

Але тим самим монамі, я тобою дихаю.

Приспів:

В дору і в спеку мені потрібен голос твій.

Та, з ким ділив прибій, я дихаю тобою.

В дору і в спеку мені потрібен голос твій.

Та, з ким ділив прибій, я дихаю тобою.