А мне бы до утра - 140 Д

Два года вот прошло, а всё как вчера.

Как вспомнишь, наберёшь: «Привет!

Как твои дела?»

Вот опять закурил, наверно не забыл,

Ладно, не грусти, пока я сам, как-то до утра.

Опять схватить простуду — всё форточки-сквозняки.

Да нет, ещё не встретил, может быть, но вдали.

В окне мне ветра вой, и о тебе не вслух.

Куда прикажешь деть три года что до этих двух?

Припев:

А мне бы до утра по мокрым тротуарам

Идти, встречать рассвет с одной тобою рядом.

Зачем, зачем, зачем так долго длиться ночь,

И как же мне прогнать дурные мысли прочь.

А мне бы до утра забыть про то что где-то,

С работы ты идёшь совсем к другому человеку.

Наверно лучше нет, кто там с тобою,

Передавай привет и пусть растёт большой!

Тебе опять на поезд в другие города.

Да, что-то не выходит, мой дубль номер два.

Опять погода дрянь, то слякоть, то минус семь,

А мне бы окунуться, да так, чтобы не совсем.

А сколько там твоих, хоть с кем-то, да по пути.

Нет, не хочу пытаться, два раза здесь не пройти.

А мне бы до утра, хотя бы до шести.

Ну всё, давай, пока, забудь, прости.

Припев:

А мне бы до утра по мокрым тротуарам

Идти, встречать рассвет с одной тобою рядом.

Зачем, зачем, зачем так долго длиться ночь,

И как же мне прогнать дурные мысли прочь.

А мне бы до утра забыть про то что где-то,

С работы ты идёшь совсем к другому человеку.

Наверно лучше нет, кто там с тобою,

Передавай привет и пусть растёт большой!

Два роки ось минуло, а все як учора.

Як згадаєш, набереш: «Привіт!

Як твої справи?"

Ось знову закурив, напевно не забув,

Гаразд, не смуткуй, поки я сам, якось до ранку.

Знову схопити застуду - все кватирки-протяги.

Так, ні, ще не зустрів, можливо, але далеко.

У вікні мені вітру вий, і про тебе не вголос.

Куди накажеш діти три роки що до цих двох?

Приспів:

А мені би до ранку по мокрім тротуарам

Йти, зустрічати світанок з однією тобою поруч.

Навіщо, навіщо, навіщо так довго тривати ніч,

І як мені прогнати погані думки геть.

А мені би до ранку забути про те що десь,

З роботи ти йдеш зовсім до іншої людини.

Напевно, краще немає, хто там з тобою,

Передавай привіт і нехай росте великий!

Тобі знову на поїзд до інших міст.

Так, щось не виходить, мій дубль номер два.

Знову погода погань, то сльота, то мінус сім,

А мені би зануритися, так так, щоб не зовсім.

А скільки там твоїх, хоч з кимось, та по дорозі.

Ні, не хочу намагатися, двічі тут не пройти.

А мені би до ранку, хоча би до шості.

Ну все, давай, поки, забудь, пробач.

Приспів:

А мені би до ранку по мокрім тротуарам

Йти, зустрічати світанок з однією тобою поруч.

Навіщо, навіщо, навіщо так довго тривати ніч,

І як мені прогнати погані думки геть.

А мені би до ранку забути про те що десь,

З роботи ти йдеш зовсім до іншої людини.

Напевно, краще немає, хто там з тобою,

Передавай привіт і нехай росте великий!