Я - не последний герой - Ногу свело!

Под вечер суровые скалы

Ласкает седая волна.

Я знаю, что ждать ты устала

И снова сегодня одна.

Как день мой закончился пятый

Хватило бы сил на шестой,

Но я не последний, но я не последний,

Но я не последний герой.

А в полночь коварные тени

И в джунгли выходит луна.

До крови разбиты колени

И сорвана напрочь спина.

Зачем я прельстился китами

И этой тяжёлой игрой.

Ведь я не последний, ведь я не последний

Ведь я не последний герой.

Острова…

Ветер уносит слова неспеша,

Догорают сырые дрова.

Острова…

Ветер уносит слова, но пока

Бьётся сердце — надежда жива.

Пускай насмехается сытый

Над тем, кто измучен и слаб.

Над тем, кто сварил ядовитый

Бульон из лягушек и жаб.

Быть может кому-то полезно

Питаться древесной корой,

Но я не последний, но я не последний,

Но я не последний герой.

Острова…

Ветер уносит слова неспеша,

Догорают сырые дрова.

Острова…

Ветер уносит слова, но пока

Бьётся сердце — надежда жива.

Я плачу ночами, родная

Сплю на землице сырой.

Я плачу ночами, родная

Ведь я не последний герой.

Я сгину на день двадцать первый,

А может на двадцать второй.

Ведь я не последний, ведь я не последний

Ведь я не последний герой.

Ведь я не последний, ведь я не последний

Ведь я не последний герой.

Надвечір суворі скелі

Ласкає сива хвиля.

Я знаю, що чекати ти втомилася

І знову сьогодні одна.

Як день мій закінчився п'ятий

Вистачило б сил на шостий,

Але я не останній, але я не останній,

Але я не останній герой.

А опівночі підступні тіні

І в джунглі виходить місяць.

До крові розбиті коліна

І зірвано геть спина.

Навіщо я спокусився китами

І цією важкою грою.

Адже я не останній, я ж не останній

Я ж не останній герой.

Острови…

Вітер забирає слова неспішно,

Догоряють сирі дрова.

Острови…

Вітер забирає слова, але поки що

Б'ється серце - надія жива.

Нехай насміхається ситий

Над тим, хто змучений і слабкий.

Над тим, хто зварив отруйний

Бульйон із жаб та жаб.

Можливо комусь корисно

Харчуватися деревною корою,

Але я не останній, але я не останній,

Але я не останній герой.

Острови…

Вітер забирає слова неспішно,

Догоряють сирі дрова.

Острови…

Вітер забирає слова, але поки що

Б'ється серце - надія жива.

Я плачу ночами, рідна

Сплю на земліці сирої.

Я плачу ночами, рідна

Я ж не останній герой.

Я згину на день двадцять перший,

А може, на двадцять другий.

Адже я не останній, я ж не останній

Я ж не останній герой.

Адже я не останній, я ж не останній

Я ж не останній герой.