Гладиаторы - Злой дух, СЭТ

Как свет заденет глаз, так в тотже час, звучит приказ

Эти слова знает каждый из нас, горстка рабов, великих воинов-показывает класс!

Игры насмерть для увеселения народных масс

Сила и честь, надо суметь это сберечь

мне помогает в этом мой сияющий на солнце меч

Хочешь пожить?

Сумей обжечь, побольше тел рассечь!

Срубая головы с плеч, а слечь успеешь слеч

Я занимаюсь только тем, что каждый день сражаюсь

Обороняюсь, нападаю, в плоть мечом впиваясь

Я защищаюсь, всего лишь выжить стараюсь

не возмущаюсь, после боя к Богу обращаюсь

Молю чтоб дал мне сил, терпенья тоже просил

Наверно Бог меня не слышит, я его взбесил!

Вечером прошу пощады, днём увечу латы

Гладиатор смерть несущий-на него все взгляды!

Тело в разных шрамах, нет живого места, жизнь на радость Цезаря

Рабство в начледство, убиваешь тех, кого знал с детства

Вырываешь сердце, посыпаешь раны солью и перцем

Сколько убил?

не помню, я каждый день убиваю!

Руки в крови купаю, после отмываю, сила и честь

С этими словами бой начинаю, за свободу сражаюсь, за свободу страдаю!

ПРИПЕВ:

Лай свор безликих псов бешеных!

Боль ран, песок в глаза, бой пешек!

Звон стали верхом против пеших!

Оскал победы над стоном поверженных!

Лай свор безликих псов бешеных!

Боль ран, песок в глаза, бой пешек!

Звон стали верхом против пеших!

Оскал победы над стоном поверженных!

2 КУПЛЕТ (СЭТ):

Арена, рёв толпы, демоны, раскалённые от жары и гнева

С оружием из стали и древа, без устали с верой в победу

Бьются за жизнь свою, и тот кто выживет в этом бою

Снова увидит свою мать, родину, братьев

Будет освобождён из плена, и с этим образом

Перед глазами, они вонзают друг в друга лезвия

Бесполезно просить пощады у Цезаря

Всюду лежат тела растерзанные, отрезанные промахом пальцы рук

Облеплены мухами головы, ноги и руки

Круг, символизирующий бесконечность, онулирующий человечность

Замкнут навеки!

Для сотен доблестных воинов, казнённых на глазах у трибун

Ради потехи… Вора, крадущего честь и души

Задора толп ревущих, впредверии неравного боя гредущего

Финального боя гредущего!

Кровавого боя гредущего!!!

3 КУПЛЕТ (ДОБРЫЙ):

Где жизнь, где смерть?

где война, где честь?

Потушенных глаз, проколотых сердец не счесть…

Где под куполом неба смерть навсегда осела

Как пыль, это не сказака, а быль, бой, опять бой

Народа немеренно, пришли насладиться игрой

Стой!

Постой!Смотри!Император выводит лучших бойцов

Сыновей отважных, смертоносных отцов

Доспехи из золота, слили их задолго, для бойни

Чтоб в них сражались воины, солнце навершине, около полудня время

Выводит противников-рабское племя!

Раз-два-три-четыре-пятеро!

По ржавому мечу в руке, они спятили!

Их же разорвут в первые секунды боя!

Публика даже рта не раскроет… но это того стоит, это красиво!

Это зрелище-кровавое месиво

Тихо… гремят барабаны… публика затихла, сейчас увидит раны

Конница императорских бойцов набирает скорость

Рабы разбегаются, в спешке спотыкаются, защищаются, падают, и больше не встают

Блестящие мечи искусством протыкают!

Конница метают копья прямо в рабов

Они их протыкают насквозь, шагов десять пробегают… падают!

И умирают, не успеваешь уловить взглядом кто кого убивает

Разрубили всех, всем посрубали головы

Эти моменты для зрителей очень дороги

Публика ликует, император доволен, гладиатор на арене как смерть волен…

ПРИПЕВ:

Лай свор безликих псов бешеных!

Боль ран, песок в глаза, бой пешек!

Звон стали верхом против пеших!

Оскал победы над стоном поверженных!

Лай свор безликих псов бешеных!

Боль ран, песок в глаза, бой пешек!

Звон стали верхом против пеших!

Оскал победы над стоном поверженных!

Як світло зачепить око, так у теж годину, звучить наказ

Ці слова знає кожен із нас, жменька рабів, великих воїнів-показує клас!

Ігри на смерть для розваг народних мас

Сила і честь, треба зуміти це зберегти

мені допомагає в цьому мій сяючий на сонці меч

Хочеш пожити?

Зумій обпалити, більше тіл розсікти!

Зрубуючи голови з плеч, а злічити встигнеш злік

Я займаюся тільки тим, що щодня борюся

Обороняюся, нападаю, аж мечем впиваючись

Я захищаюсь, лише вижити намагаюся

не обурююся, після бою до Бога звертаюся

Молю, щоб дав мені сил, терпіння теж просив

Напевно Бог мене не чує, я його розлютив!

Увечері прошу пощади, днем ​​калічу лати

Гладіатор смерть несе-на нього всі погляди!

Тіло в різних шрамах, немає живого місця, життя на радість Цезаря

Рабство в начлідство, вбиваєш тих, кого знав з дитинства

Вириваєш серце, посипаєш рани сіллю і перцем

Скільки вбив?

не пам'ятаю, я щодня вбиваю!

Руки в крові купаю, після відмиваю, сила і честь

З цими словами бій починаю, за свободу борюся, за свободу страждаю!

ПРИСПІВ:

Лай зграї безликих псів скажених!

Біль ран, пісок в очі, бій пішаків!

Дзвін став верхи проти піших!

Оскал перемоги над стогом переможених!

Лай зграї безликих псів скажених!

Біль ран, пісок в очі, бій пішаків!

Дзвін став верхи проти піших!

Оскал перемоги над стогом переможених!

2 КУПЛЕТ (СЕТ):

Арена, рев натовпу, демони, розжарені від спеки і гніву

Зі зброєю зі сталі і дерева, невтомно з вірою в перемогу

Б'ються за життя своє, і той хто виживе в цьому бою

Знову побачить свою матір, батьківщину, братів

Буде звільнений із полону, і з цим чином

Перед очима, вони встромляють один в одного леза

Марно просити пощади у Цезаря

Усюди лежать тіла роздерті, відрізані промахом пальці рук

Обліплені мухами голови, ноги та руки

Коло, що символізує нескінченність, анулює людяність

Замкнуть навіки!

Для сотень доблесних воїнів, страчених на очах у трибун

Заради втіхи… Злодія, що краде честь і душі

Завзяття натовп ревущих, напередодні нерівного бою, що гребує

Фінального бою, що гребить!

Кривавого бою, що гребить!

3 КУПЛЕТ (ДОБРИЙ):

Де життя, де смерть?

де війна, де честь?

Згашених очей, проколотих сердець не злічити…

Де під куполом неба смерть назавжди осіла

Як пил, це не казака, а биль, бій, знову бій

Народу неміряно, прийшли насолодитися грою

Стій!

Стривай! Дивись! Імператор виводить найкращих бійців

Синів відважних, смертоносних батьків

Обладунки із золота, злили їх задовго, для бійні

Щоб у них билися воїни, сонце на вершині, близько полудня час

Виводить супротивників-рабське плем'я!

Раз-два-три-чотири-п'ятеро!

За іржавим мечем у руці, вони з'їхали з глузду!

Їх же розірвуть у перші секунди бою!

Публіка навіть рота не розкриє… але це того варте, це красиво!

Це видовище-кривава місиво

Тихо… гримлять барабани… публіка затихла, зараз побачить рани

Кіннота імператорських бійців набирає швидкість

Раби розбігаються, поспіхом спотикаються, захищаються, падають, і більше не встають

Блискучі мечі мистецтвом протикають!

Кіннота метають списи прямо в рабів

Вони їх протикають наскрізь, кроків десять пробігають… падають!

І вмирають, не встигаєш вловити поглядом хто кого вбиває

Розрубали всіх, усім посрубали голови

Ці моменти для глядачів дуже дорогі

Публіка радіє, імператор задоволений, гладіатор на арені як смерть вільний…

ПРИСПІВ:

Лай зграї безликих псів скажених!

Біль ран, пісок в очі, бій пішаків!

Дзвін став верхи проти піших!

Оскал перемоги над стогом переможених!

Лай зграї безликих псів скажених!

Біль ран, пісок в очі, бій пішаків!

Дзвін став верхи проти піших!

Оскал перемоги над стогом переможених!