Вода, повсюду вода - Злой дух

Короче папа, большая лапа,

Решил похлопать неслабо сына сошедшего с этапа.

Так надо, задачи, кричи не кричи,

Учи не учи, почему вечно страдают бичи.

Тычет в морду кулаками, сынок, неговори маме,

За то что здесь на тотами стали врагами.

Ненадо, я тебя пять лет крыл матом,

Кто тебя учил мотатся по чужим хатам.

Так то так тому и быть, как мне это забыть,

Пока ты там сидел, мы научились волком выть.

Ответь мне, ответь сколько можно было терпеть,

Ты знаешь, а мать то разучилась сидеть.

От обиды слёзы, видешь, имели виды,

А теперь имеем обиды, обиды.

Пять лет гасили кридиты,

Чтоб не убили твои дружки бандиты.

Ну что доволен, да ты наверно болен,

Раз такое позволил в родительском доме.

Страно, ведь помнишь дорогу к родному порогу,

Ты знаешь сколько раз мы обращались к богу.

Проклинали плакали, жизнь твоя каракули,

Спектакли, драки, враки, долгие дни во мраке.

Теперь уж поздно воевать, иди обними мать,

Она устала ждать, слышишь ждать.

С годами память продолжает ранить,

Тянет-потянет, вытенет-затянет.

Пылала совесть от стыда,

Вода, повсюду вода,

Вода повсюду.

Годами память продолжает ранить,

Тянет-потянет, вытенет-затянет.

Пылала совесть от стыда,

Вода, повсюду вода,

Вода повсюду вода.

Отец прости, знаю, мои слова лишь лёд в твоих,

Мои стихи улетают, улетают,

Знай любви пламя пылает.

Карал, душу в клочья рвал в ночи

Мысли жили о вас ваши обычьи.

Я видел во снах ручьи,

Это мама плакала, хмурились тучи.

Взляд и так пал, видешь тело в боле,

Знай я жил ночами глотая горсти соли.

Впокое, нет мысли в зное,

До сих пор плачь слышу, сердце ноет.

Вы, ваши глаза, сны,

Сладкие снимки здесь, глубоко внутри.

В груди я твоя кровь, помнишь,

На коленях сидел, сын, глаза мне солишь.

Отец, молю, верни дни летние, дни светлые

Отца доверие, лучи в глазах верные,

Опусти тона серые вспомни дни и ночи белые.

Мама ты рвёшь изнутри меня,

Твоё сердце тёплое навещало любя.

Хотел привратить в письмо эти слова,

Но повсюду вода…

С годами память продолжает ранить,

Тянет-потянет, вытенет-затянет.

Пылала совесть от стыда,

Вода, повсюду вода,

Вода повсюду.

Годами память продолжает ранить,

Тянет-потянет, вытенет-затянет.

Пылала совесть от стыда,

Вода, повсюду вода,

Вода повсюду вода.

Дни солёные, руки тёплые,

Вода повсюду вода.

Ночи горькие, глаза мокрые.

Вода повсюду.

Дни солёные, руки тёплые,

Вода повсюду вода.

Ночи горькие, глаза мокрые.

Вода повсюду.

Дни солёные, руки тёплые,

Вода повсюду вода.

Ночи горькие, глаза мокрые.

Вода повсюду.

Дни солёные, руки тёплые,

Вода повсюду вода.

Вода повсюду вода,

Вода повсюду…

Коротше тато, велика лапа,

Вирішив поплескати неслабо сина, що зійшов з етапу.

Так треба, завдання, кричи не кричи,

Не вчи, чому вічно страждають бичі.

Тисне в морду кулаками, синку, неговори мамі,

За що що тут на тотами стали ворогами.

Не треба, я тебе п'ять років крив матом,

Хто тебе вчив мотатися по чужих хатах.

Так то так тому і бути, як мені це забути,

Поки ти там сидів, ми навчилися вовком вити.

Відповідай мені, відповідай скільки можна було терпіти,

Ти знаєш, а мати то розучилася сидіти.

Від образи сльози, бачиш, мали види,

А тепер маємо образи, образи.

П'ять років гасили кридити,

Щоб не вбили твої друзі бандити.

Ну що задоволений, так ти напевно хворий,

Раз таке дозволив у батьківському домі.

Дивно, адже пам'ятаєш дорогу до рідного порогу,

Ти знаєш скільки разів ми зверталися до Бога.

Проклинали плакали, життя твоє каракулі,

Вистави, бійки, брехня, довгі дні у темряві.

Тепер уже пізно воювати, йди обійми матір,

Вона втомилася чекати, чуєш чекати.

З роками пам'ять продовжує поранити,

Тягне-потягне, витіне-затягне.

Палала совість від сорому,

Вода, всюди вода,

Вода всюди.

Роками пам'ять продовжує поранити,

Тягне-потягне, витіне-затягне.

Палала совість від сорому,

Вода, всюди вода,

Вода всюди вода.

Батько пробач, знаю, мої слова лише лід у твоїх,

Мої вірші відлітають, відлітають,

Знай любові полум'я палає.

Карал, душу в шматки рвав уночі

Думки жили про ваші звичаї.

Я бачив у снах струмки,

Це мама плакала, хмурилися хмари.

Погляд і так упав, бачиш тіло в болі,

Знай я жив ночами ковтаючи жменю солі.

Спокій, немає думки в зна,

Досі плач чую, серце ниє.

Ви, ваші очі, сни,

Солодкі фотографії тут, глибоко всередині.

В груди я твоя кров, пам'ятаєш,

На колінах сидів, сину, очі мені солиш.

Батько, благаю, поверни дні літні, дні світлі

Батька довіра, промені в очах вірні,

Опусти тони сірі, згадай дні і ночі білі.

Мама ти рвеш зсередини мене,

Твоє серце тепле відвідувало люблячи.

Хотів привернути в лист ці слова,

Але всюди вода…

З роками пам'ять продовжує поранити,

Тягне-потягне, витіне-затягне.

Палала совість від сорому,

Вода, всюди вода,

Вода всюди.

Роками пам'ять продовжує поранити,

Тягне-потягне, витіне-затягне.

Палала совість від сорому,

Вода, всюди вода,

Вода всюди вода.

Дні солоні, руки теплі,

Вода всюди вода.

Вночі гіркі, очі мокрі.

Вода всюди.

Дні солоні, руки теплі,

Вода всюди вода.

Вночі гіркі, очі мокрі.

Вода всюди.

Дні солоні, руки теплі,

Вода всюди вода.

Вночі гіркі, очі мокрі.

Вода всюди.

Дні солоні, руки теплі,

Вода всюди вода.

Вода всюди вода,

Вода всюди…