Как ты мне нужен - Жасмин

С белого листа начата весна,

Грусть-подруга, птицы с юга,

С белого листа осень холода,

И вагон пустой по кругу

В никуда из ниоткуда.

Новые друзья, новые места,

Городская безмятежность,

Начинаю жить с чистого листа,

Для других оставив нежность,

Всё такой же, всё как прежде.

Небо, как небо, зайчик по лужам,

Я иду-бреду и мой голос простужен,

Я понимаю, мир мне не нужен без тебя.

И синее небо, зайчик по лужам,

Где-то плюс один, и мой голос простужен,

Ты не остался ни другом, ни мужем,

Как ты мне нужен, как ты мне нужен.

Хватит слёзы лить, начинаю жить,

Зачеркнула всё, что было.

Не моя река, но я буду плыть,

У меня остались силы.

Без тебя одна, мой милый.

В сердце пустота, с белого листа,

Путь начну без сожаленья.

Ровная строка, но дрожит рука,

Прочь печаль и прочь сомненья,

Счастье только на мгновенье.

Небо, как небо, зайчик по лужам,

Я иду-бреду и мой голос простужен,

Я понимаю, мир мне не нужен без тебя.

И синее небо, зайчик по лужам,

Где-то плюс один, и мой голос простужен,

Ты не остался ни другом, ни мужем,

Как ты мне нужен, как ты мне нужен.

Небо, как небо, зайчик по лужам,

Я иду-бреду и мой голос простужен,

Я понимаю, мир мне не нужен без тебя.

И синее небо, зайчик по лужам,

Где-то плюс один, и мой голос простужен,

Ты не остался ни другом, ни мужем,

Как ты мне нужен, как ты мне нужен.

Небо, как небо, зайчик по лужам,

Я иду-бреду и мой голос простужен,

Я понимаю, мир мне не нужен без тебя.

И синее небо, зайчик по лужам,

Где-то плюс один, и мой голос простужен,

Ты не остался ни другом, ни мужем,

Как ты мне нужен, как ты мне нужен.

З білого листа розпочато весну,

Сум-подруга, птахи з півдня,

З білого листа осінь холоду,

І вагон порожній по колу

У нікуди з нізвідки.

Нові друзі, нові місця,

Міська безтурботність,

Починаю жити із чистого листа,

Для інших залишивши ніжність,

Все такий же, як і раніше.

Небо, як небо, зайчик по калюжах,

Я йду-бреду і мій голос застуджений,

Я розумію, світ мені не потрібний без тебе.

І синє небо, зайчик по калюжах,

Десь плюс один, і мій голос застуджений,

Ти не залишився ні другом, ні чоловіком,

Як ти мені потрібний, як ти мені потрібний.

Досить сльози лити, починаю жити,

Закреслила все, що було.

Не моя річка, але я буду пливти,

У мене лишилися сили.

Без тебе одна, мій любий.

У серці порожнеча, з білого листа,

Шлях почну без жалю.

Рівний рядок, але тремтить рука,

Геть сум і геть сумніви,

Щастя лише на мить.

Небо, як небо, зайчик по калюжах,

Я йду-бреду і мій голос застуджений,

Я розумію, світ мені не потрібний без тебе.

І синє небо, зайчик по калюжах,

Десь плюс один, і мій голос застуджений,

Ти не залишився ні другом, ні чоловіком,

Як ти мені потрібний, як ти мені потрібний.

Небо, як небо, зайчик по калюжах,

Я йду-бреду і мій голос застуджений,

Я розумію, світ мені не потрібний без тебе.

І синє небо, зайчик по калюжах,

Десь плюс один, і мій голос застуджений,

Ти не залишився ні другом, ні чоловіком,

Як ти мені потрібний, як ти мені потрібний.

Небо, як небо, зайчик по калюжах,

Я йду-бреду і мій голос застуджений,

Я розумію, світ мені не потрібний без тебе.

І синє небо, зайчик по калюжах,

Десь плюс один, і мій голос застуджений,

Ти не залишився ні другом, ні чоловіком,

Як ти мені потрібний, як ти мені потрібний.