Боль - Жасмин

Грустной запятой роза на столе,

Города, друзья — те же, да не те.

Научилась жить без твоих оков,

А в сердце моём распята любовь…

В клочья разорву тишину обид,

Главные слова время говорит.

Прошлого мосты жгу, как ты просил,

А сердце моё, прошу, отпусти!

По лезвию бритвы шаг через два…

Читая молитву, шепчешь слова:

Припев:

Боль!

Ну зачем мне эта боль?!

Мне досталась эта роль,

Крылья сломаны и я не летала.

Боль!

Отпусти меня, прошу!

Бьётся сердце, чуть дышу!

И, поверь мне, я в любовь не играла…

Выпал первый снег — город в хрустале,

Не было и нет розы на столе,

Не было и нет, замело пути,

А сердце моё, прошу, отпусти.

Кругом голова, и по телу дрожь,

Ни к чему слова — в них таится ложь.

Прошлого мосты догорят, и вновь,

Печали забыв, я встречу любовь!

По лезвию бритвы шаг через два…

Читая молитву, шепчешь слова:

Припев:

Боль!

Ну зачем мне эта боль?!

Мне досталась эта роль,

Крылья сломаны и я не летала.

Боль!

Отпусти меня, прошу!

Бьётся сердце, чуть дышу!

И, поверь мне, я в любовь не играла…

Боль!

Ну зачем мне эта боль?!

Мне досталась эта роль,

Крылья сломаны и я не летала.

Боль!

Отпусти меня, прошу!

Бьётся сердце, чуть дышу!

И, поверь мне, я в любовь не играла…

Отпусти меня больше не твоя

Не было, и нет

Больше не было потерь…

Боль!

Отпусти меня, прошу…

Сумною комою троянда на столі,

Міста, друзі—ті ж, так не те.

Навчилася жити без твоїх кайданів,

А в серці моєму розп'яте кохання…

На шматки розірву тишу образ,

Головні слова час каже.

Минулого мости палю, як ти просив,

А серце моє, прошу, відпусти!

По лезу бритви крок через два…

Читаючи молитву, шепочеш слова:

Приспів:

Біль!

Ну навіщо мені цей біль?!

Мені дісталася ця роль,

Крила зламані і не літала.

Біль!

Відпусти мене, прошу!

Б'ється серце, трохи дихаю!

І, повір мені, я в любов не грала...

Випав перший сніг - місто в кришталі,

Не було і немає троянди на столі,

Не було і ні, замело шляхи,

А серце моє, прошу, відпусти.

Навколо голова, і по тілу тремтіння,

Ні до чого слова — в них таїться брехня.

Минулого мости догорять, і знову,

Печалі забувши, я зустріну кохання!

По лезу бритви крок через два…

Читаючи молитву, шепочеш слова:

Приспів:

Біль!

Ну навіщо мені цей біль?!

Мені дісталася ця роль,

Крила зламані і не літала.

Біль!

Відпусти мене, прошу!

Б'ється серце, трохи дихаю!

І, повір мені, я в любов не грала...

Біль!

Ну навіщо мені цей біль?!

Мені дісталася ця роль,

Крила зламані і не літала.

Біль!

Відпусти мене, прошу!

Б'ється серце, трохи дихаю!

І, повір мені, я в любов не грала...

Відпусти мене більше не твоя

Не було, і немає

Більше не було втрат…

Біль!

Відпусти мене, прошу…